Home » Без категорії

Category Archives: Без категорії

Kozachok O. B. Relationships of Galician Principality and Byzantium in the Context of International Relations in the Middle – Second Half of the XII Century

Dissertation for obtaining the candidate’s degree on History, specialty 07.00.01 – History of Ukraine. – I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Lviv, 2017.

Features of formation of political relations of Galician State with Byzantine Empire in the context of international relations are analyzed in the thesis; major characteristics of their international cooperation are defined. Attention is focused on political and military problems of the Byzantine-Galician border, the making of anti-Cuman union, political dependence of the Principality on the Empire, the role of Galician rulers in Byzantine-Hungarian confrontation, and the rebellion of Asen and Peter in Bulgaria.

It was concluded on the basis of analyzed sources that de jure the territories of Galician Principality and Byzantium had a common border in the lower reaches of the Danube, though de facto both states bordered with undercontrolled territories, and the authority over the Lower Danube territories on both sides was unstable throughout the 12th century.

The Byzantine Empire and the Galician Principality developed allied contractual relations. The telling of Ioannis Cinnamus about the causes and the passing of the embassy in 1165 to the Rusian princes confirms this. Agreements of Constantinople with Galych laid more in the mutual support on the international arena, particularly against Hungary. Although the policy of the Empire towards the Galician State depended on foreign policy circumstances, Rhomaios were trying to balance between Kyiv and Galych, and therefore, sent diplomatic missions to the both princes. Bewaring of formation of hоstile coalitions, Byzantium got closer to Galych as a more probable political partner.

Anti-Cuman union of the Galician Principality with Byzantium was concluded on the verge of the 12th and 13th centuries and was implemented via successful campaigns of Prince Roman Mstyslavovych against the Cumans.

Despite territorial proximity and the presence of political motivation, the involvement of Galician Prince Yaroslav Osmomysl in the events in Bulgaria in 1180s cannot be confirmed basing on available sources. However, participation of the «Brodnics» with Bulgarians in war campaigns in the early 13th century is certain.

Key words: Galician Principality, Byzantine Empire, Hungarian Kingdom, the Lower Danube, Cumans, uprising of the Bulgarians, international relations.

Publications

  1. Козачок О. Б. Відносини Галицького князівства з Візантією у контексті міжнародних зв’язків середини – другої половини ХІІ ст. / О. Б. Козачок // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2014. – С. 7–14.
  2. Козачок О. Б. Половецький фактор у відносинах Візантії та Галицького князівства середини – другої половини ХІІ ст. / О. Б. Козачок // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2015. – Вип. 24. – C. 11–18.
  3. Козачок О. Б. Економічні відносини Візантії та Галицького князівства у другій половині ХІІ ст. / О. Б. Козачок // Історія торгівлі, податків та мита: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : Академія митної служби України, 2015. – № 1 (11). – С. 66–75.
  4. Kozachok O. Factor of Galician Principality in the Relations of Hungary and Byzantium in the Second Half of the 12thCentury / O. Kozachok // Spheres of Culture. – Lublin : Maria Curie-Sklodovska University, 2016. – Vol. 13. – P. 318–324.
  5. Козачок О. Б. Дипломатические контакты Византии и Галицкого княжества во второй половине ХІІ в. / О. Б. Козачок // Вестник БГУ. Серия 3. История. Экономика. Право. – Минск : Белорусский государственный университет, 2016. – С. 67–70.
  6. Козачок О. Б. Нижнє Подунав’я в політиці Візантії та Галицького князівства у ХІІ столітті / О. Б. Козачок // З історії західноукраїнських земель. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015. – С. 3–12.

Abstract

Romensky O. O. Rus’ in the Foreign Policy of Byzantium in the Last Quarter of the 10th Century

A Thesis for the Academic Degree of Master of Historical Sciences, speciality 07.00.02 – World History. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2014.

The dissertation investigates the Rus’-Byzantine relations in the last quarter of the tenth century. (976–997) – the period, which was marked by cardinal changes in the foreign policy of the two states. The study is based on the different types and kinds of sources: written (narrative and documentary) ones, sfragistic, numismatic, visual, archaeological. Major historiographical concept of XVIII – beginning of XXI century are revealed. The political situation in Byzantium (apostasies of 976-989 A.D.) and its influence on the foreign policy of the Empire are analyzed. The date of the Chrisopolis battle between the troops of Basil II and Bardas Phocas as a terminus ante quem of the formation of union Rus and Byzantines is established – March 989.

Prince Vladimir Korsun campaign was caused by the desire of control over the Baltic-Black Sea route «from the Varangians to the Greeks», securing the rights and privileges of the ruling classes of Ruses in trade and diplomaticrelations with Byzantium. The chronology of Korsun campaign, the duration of the siege of Cherson from June to March 987–988 is defined. The view about an inappropriateByzantium matrimonial agreements with Rus’ is refuted. The contents and circumstances of conclusion of Rus’-Byzantine agreement pointed out. Offered its dating in the spring and summer of 988. The diplomatic and political significance of the marriage of Princess Anna with Vladimir is studied. The opinion of the baptism and marriage of the prince in Cherson large agora is grounded. The date of the Vladimir’s baptism – at Easter or Pentecost 988 is established. The baptism of Kiev citizens between 20 July and 1 August 988 is substantiated. The delay in the establishment of the metropolis in Rus’ is associated with the church policy of Basil II and vacant Constantinople Patriarch’s cathedra.

Key words: Byzantium, Rus’, Cherson, Vladimir, Korsun Campaign, Basil II, the Byzantine-Rus’ Relations, the Baptism of Rus’, the Creation of the Metropolis.

Publications

Статті в наукових фахових виданнях України та іноземних держав

  1. Роменский А. А. Еще раз о причинах Корсунского похода Владимира Святославича / А. А. Роменский // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – 2011. – Вип. 14. – С. 46–52.
  2. Роменский А. А. Русско-византийские отношения в 987–989 гг.: вариант реконструкции/ А. А. Роменский // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия История. Политология. Экономика. Информатика. – 2012. – № 1 (120). – Вып. 21. – С. 43–49.
  3. Роменский А. А. Таинство крещения в восприятии правителей раннего средневековья (от Константина Великого к Хлодвигу и Владимиру Святому) / А. А. Роменский // Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник. – 2013. – Вып. 12. – С. 94-103.
  4. Роменский А. А. Тауматургия в «Повести о крещении Владимира» / А. А. Роменский // Древности. Харьковский историко-археологический ежегодник. – 2012. – Вып. 11. – С. 76–86.
  5. Роменський О. О. До питання про «Пам’ять і похвалу князеві Володимиру» Іакова Мніха / О. О. Роменський // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, 2012. – С. 39–50.
  6. Роменський О. О. «Злі та добрі жінки» Володимира Святого: до пояснення літописного сюжету про женолюбство Хрестителя Русі / О. О. Роменський // Київська старовина. – 2012. – Вип. 4. – С. 3–15.
  7. Роменський О. О. «Пам’ять і похвала князеві Володимиру» Іакова Мніха: питання походження та хронології / О. О. Роменський // Вісник Черкаського університету. – 2012. – Вип. № 22 (235). Серія «Історичні науки». – С. 126–133.
  8. Роменський О. О. Час та обставини виникнення Руської митрополії в контексті місіонерської діяльності візантійців у Східній Європі / О. О. Роменський // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Історичні науки. – 2013. – Т. 23. На пошану проф. С. А. Копилова. – С. 199–212.
  9. Cорочан С. Б., Роменский А. А. Корсунский поход и Херсон XI в.: к завершению научного проекта / С. Б. Сорочан, А. А. Роменский // Византийский временник. – М., 2013. – Т. 72. – С. 322–332.

Статті у збірках наукових праць, матеріали і тези конференцій

  1. Роменский А. А. К вопросу о гипотетическом греческом источнике «Корсунской легенды» в Повести временных лет и Житиях князя Владимира / А. А. Роменский // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 61-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 25 квітня 2008 р.). – Харків: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – С. 244–245.
  2. Роменский А. А. К вопросу о хронологии Корсунского похода князя Владимира / А. А. Роменский // Классическая и византийская традиция. 2009. – Белгород: Издательство БелГу, 2009. – С. 181–183.
  3. Роменский А. А. Византийско-русские переговоры 987–988 гг.: попытка реконструкции / А. А. Роменский // Материалы Международного молодежного научного форума«ЛОМОНОСОВ-2010» / [отв. ред. И.А. Алешковский, П.Н. Костылев, А.И. Андреев, А.В. Андриянов]. – М.: МАКС Пресс, 2010 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2010/History/Роменский.pdf
  4. Роменский А. А. Лев Диакон о походе«тавроскифов» на Херсон (попытка нового прочтения) / А. А. Роменский // Кондаковские чтения– III. Человек и эпоха: античность – Византия – Древняя Русь. – Белгород: Издательство Белгородского государственного университета, 2010. – С. 245–250.
  5. Роменский А. А. «Память и похвала» Иакова Мниха: источники и время составления/ А. А. Роменский // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 63-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 23 квітня2010 р.). – Харків: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С. 299–300.
  6. Роменский А. А. Византийцы о крещении Владимира: загадка молчания / А. А. Роменский // Классическая и византийская традиция – 2011. Материалы V Международного научного семинара. – Белгород: Издательство БелГу, 2011. – С. 114–120.
  7. Роменский А. А. К дискуссии о месте крещения князя Владимира / А. А. Роменский // Материалы Международного молодежного научного форума«ЛОМОНОСОВ–2011» / [отв. ред. А. И. Андреев, А.В. Андриянов, Е. А. Антипов, М. В. Чистякова]. – М.: МАКС Пресс, 2011 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2011/structure_15_1256.htm
  8. Роменский А. А. «Крести же ся в Корсуни…» (летописная топография и археологические данные о месте крещения князя Владимира) / А. А. Роменский // Белгородский диалог– 2011. Проблемы российской и всеобщей истории: Сборник избранных научных трудов междунар. науч. конф. студентов, магистрантов и аспирантов/ [редкол.: С. Н. Прокопенко (отв. ред.) и др.]. – Белгород: ГиК, 2011. – С. 86–90.
  9. Роменский А. А. Проложные жития князя Владимира: источники и структура / А. А. Роменский // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 64-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 22 квітня 2011 р.). – Харків: Видавництво ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – С. 312–313.
  10. Роменский А. А. Русы у стен Корсуни / А. А. Роменский // Проблемы истории и культуры средневекового общества: Тезисы докладов ХХХ Всероссийской конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Курбатовские чтения». – Санкт-Петербург: КультИнформпресс, 2011. – С. 167–170.
  11. Роменський О. О. До питання про русько-візантійські відносини в 987–989 рр. / О. О. Роменський // Шості Богданівські читання: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Зб. наук. праць/ [редкол.: В. Масненко, Ю. Присяжнюк, В. Гарнага та ін.]. – Черкаси: Вертикаль, 2011. – С. 168–170.
  12. Роменський О. О. «Пам’ять і похвала князю Володимиру» як історичне джерело / О. О. Роменський // Дні науки історичного факультету–2011. Матеріали IV Міжнародної наукової конференції молодих учених, присвяченої 20-річчю Незалежності України (28–29. 04. 2011). – К., 2011. – Вип. IV. – Частина 5. – С. 29–30.
  13. Роменский А. А. Первые контакты росов и херсонитов: к интерпретации сведений Житий Св . Стефана Сурожского и Георгия Амастридского / А. А. Роменский // Классическая и византийская традиция – 2012. Материалы VI Международной научной конференции. – Белгород: Издательство БелГу, 2012. – С. 110–113.
  14. Роменский А. А. Становление Русской Церкви в контексте русско-византийских отношений конца Х в. / А. А. Роменский// Проблемы истории и культуры средневекового общества. Тезисы докладов ХХХI Всероссийской конференции «Курбатовские чтения». – СПб.: КультИнформПресс, 2012. – С. 74–77.
  15. Роменский А. А. Крещение князя Владимира в трудах историков XVIII в. / А. А. Роменский // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 65-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 20 квітня 2012 р.) / [гол. ред. Д. В. Миколенко]. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – С. 58–59.
  16. Роменський О. О. Візантія і Русь в українському вимірі / О. О. Роменський // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. – 2012. – № 1006. Серія«Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». – Вип. 15. – С. 141–150.
  17. Роменский А. А. Оглашение князя Владимира: миф или реальность? / А. А. Роменский // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы VIII Международной научной конференции. – Харьков: ООО«НТМТ», 2012. – С. 89.
  18. Роменський О. О. Анна Порфірогеніта: штрихи до портрета візантійської принцеси та руської княгині / О. О. Роменський // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. – Кам’янець-Подільський: Національний університет імені І. Огієнка, 2012. – Вип. 3. – С. 26–37.
  19. Роменский А. А. Апостасии 976-989 гг. в Византии и крещение Руси: к вопросу о хронологии и обстоятельствах оформления военно-политического союза росов и ромеев / А. А. Роменский // II Бахчисарайские научные чтения памяти Е. В. Веймарна. Тезисы докладов и сообщений Международной научной конференции (Бахчисарай, 3–7 сентября 2013 г.). – Симферополь: Антиква, 2013. – С. 40–41.
  20. Роменский А. А. Варда Фока и Василий ІІ: к вопросу о борьбе за власть в Византии в 987–989 гг. / А. А. Роменский // Кондаковские чтения IV: Античность– Византия– Древняя Русь. – Белгород: Издательство БелГу, 2013. – С. 85–89.
  21. Роменский А. А. Иоанн Торник на службе василевса Василия II Болгаробойцы (по данным Жития Иоанна и Евфимия) / А. А. Роменский // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 66-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених (ХНУ імені В. Н. Каразіна, 26 квітня 2013 р.) / [гол. ред. Д. В. Миколенко]. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – С. 88–89.
  22. Роменский А. А. Византийские инсигнии и царский титул князя Владимира: реальность или историографический миф? / А. А. Роменский // Византия и византийское наследие в России и в мире. Тезисы докладов ХХ Всероссийской научной сессии изантинистов. Москва, 3–6 июня2013 г. – М.: Издательство Московского университета, 2013. – С. 229–232.
  23. Роменський О. О. Хрещені роси очима візантійців / О. О. Роменський // Софія Київська. Візантія. Русь. Україна/ [відп. ред. д. іст. наук, проф. Ю.А. Мицик]; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. – К.: Інститут української археографії та джерелознавства НАНУ, 2013. – Вип. 3: Збірка наукових праць, присвячена150-літтю з дня народження Єгора Кузьмича Рєдіна (1863–1908). – С. 509–522.
  24. Роменський О. О. Свідчення Хроніки Продовжувача Феофана про хрещення росів у контексті місіонерської діяльності візантійців у Східній Європі / О. О. Роменський // Церква – наука – суспільство: питання заємодії. Матеріали Одинадцятої Міжнародної наукової конференції (29–31 травня 2013 р.). – К.: Нац. Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2013. – С. 107–109.
  25. Роменский А. А. Византийские источники о Крещении Руси / А. А. Роменский // Віра і розум. Богословсько-філософський журнал. – 2013. – №7. – С. 75–82.
  26. Роменский А. А. «Когда пал Херсонес?» К вопросу о ключевом моменте в хронологии русско-византийских отношений конца Х в. / А. А. Роменский // Ῥωμαίος. Сборник статей к 60-летию проф. С. Б. Сорочана. – Харьков: Майдан, 2013. – С. 310–328 (Нартекс. Byzantina Ukrainensia. – Т. 2).
  27. Роменский А. А. Крещение «нового Константина» на западе и востоке Европы: король Хлодвиг – князь Владимир / А. А. Роменский // Древнее Причерноморье. – 2013. – Вып. 10. – С. 526–532.

Abstract

Domanovska M. E. Byzantine Studies at Kharkiv University from the Mid-Nineteenth to the Early Twentieth Century

Thesis for Candidate’s degree in History, speciality 07.00.06 – Historiography, Source Studies and Special Disciplines of History – M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2015.

For the first time in Ukrainian historiography, this dissertation offers a systematic study of the emergence and development of Byzantine studies as a discipline and part of the curriculum at Kharkiv University (mid-nineteenth to early twentieth century). Author creates a periodization and explores the political and socio-cultural conditions for the development of Byzantine studies at the University. The dissertation defines the circle of Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies and analyzes their work and its significance in the context of the general development of academic scholarship in this period and the condition of Byzantinology in particular. The role and place of Byzantine subjects in the general courses for the students of history and law is characterized, and the special courses in Byzantine studies taught at the University are described. Author analyzes the papers on Byzantine studies presented at the 12th Archeological Congress in Kharkiv and the scholarly activities and communications of the Kharkiv University faculty engaged in Byzantine studies. The question of the existence of a Byzantinological school at Kharkiv University is also considered.

The dissertation argues that the development of Byzantine studies at Kharkiv University was influenced both by the general European trends in the humanities and by the peculiarities of the historical discourse in Russia, with its special stress on the significance of the Byzantine heritage in the culture and the traditions of state-building among the Eastern Slavs. Along with new and diverse research in Byzantine studies at Kharkiv University, the elements of disciplinary infrastructure were emerging: the number and range of courses was growing, the creation of a chair in Byzantine studies was considered, scholars from the University were taking part in setting up specialized journals in Byzantine studies and presented their work at specialized conferences and meetings.

The main subjects of interest for the Kharkiv scholars engaged in Byzantine studies were: the political history of Byzantium (O. P. Zernin, M. N. Petrov, V. K. Nadler, E. O. Chernousov), Rus’-Byzantine connections (M. O. Lavrovsky, V. I. Savva), Byzantium and the Southern Slavs (P. O. Lavrovsky, M. S. Drinov, G. A. Ilyinsky), the history of the Byzantine Church (A. S. Lebedev), Byzantine and Rus’ art (O. I. Kirpichnikov, E. K. Redin, F. I. Schmidt).

Key words: Kharkiv University, historiography, Byzantine studies, Slavic studies, art history.

Publications

  1. Домановська М. Є. Василь Карлович Надлер як візантиніст / М. Є. Домановська // Вісник Харківського національного університету іменіВ. Н. Каразіна. – Х., 2011. – № 939 : Історія України. Українознавство : історичні та філософські науки. – Вип. 14. ‑ С. 39–49.
  2. Домановська М. М. С. Дринов про Русь і Візантію як ворогів Болгарії у Х ст. / М. Є. Домановська // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – К., 2012. – Т. 25. – С. 26–38.
  3. Домановська М. Візантиністика в навчальних курсах історико-філологічного факультету Харківського університету (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / М. Є. Домановська // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – Чернігів, 2012. – Сер. : Історичні науки. – Вип. 106. – С. 3–8.
  4. Домановська М. Є. Візантиністика в творчості і планах О.Білецького (до 130 річниці від дня народження) / М. Є. Домановська // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. – Х., 2013. – № 1055 : Історія України. Українознавство : історичні та філософські науки. – Вип. 16. – С. 15–22.
  5. Домановська М. М. О. Лавровський (1825–1899) про русько-візантійські угоди Х ст. / М. Домановська // Сіверянський літопис. – 2013. ‑ № 2. – С. 101–111.
  6. Домановская М. Е. ХІІ Археологический съезд и харьковская византинистика / М. Е. Домановская // Научные ведомости Белгородского государственного университета. История. Политология. Экономика. Информатика. – Белгород, 2013. – № 15 (158). –– Вып. 27. – С. 55–61.
  7. Домановська М. Загальні умови розвитку візантиністики в Російській імперії і початок візантійських студій у Харківському університеті (початок ХІХ – 60-ті рр. ХІХ ст.) / М. Домановська // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – К., 2013. – Т. 26.– С. 236–249.
  8. Домановська М. Є. Історична славістика та візантиністика у Харківському університеті (середина ХІХ – поч. ХХ ст.) : традиції у вивченні та викладанні середньовічної історії південних слов’ян / М. Є. Домановська// Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Х., 2014. – № 117 : Історія. – Вип. 48. – С. 188–197.
  9. Домановська М.Є. П. В. Безобразов як рецензент (до 90-річчя від дня смерті) / М. Є. Домановська // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VI Международной научной конференции, посвященной 150-летию со дня рождения академика В. П. Бузескула (Харьков, 10–11 октября 2008 г.). – Х., 2008. – С. 65–66.
  1. Домановская М. Е. Понятие «византизм» в научном наследии В. К. Надлера / М. Е. Домановская // Российское византиноведение: Традиции иперспективы. Тезисы докладов XIX Всероссийской научной сессии византинистов. – М., 2011. – С. 84–87.
  2. Домановська М. Є. М. С. Дринов про балканські походи князя Святослава у контексті візантійсько-болгарського протистояння Х ст. (допитання про межі об’єктивності історика) / М. Є. Домановська // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы VIII международной конференции 9–10 ноября 2012 г. – Х., 2012. – С. 86.
  3. Домановська М. Візантиністика в спеціальних навчальних курсах історико-філологічного факультету Харківського університету (другаполовина ХІХ – початок ХХ ст.) / М. Є. Домановська // Древнее Причерноморье. Х чтения памяти проф. П. О. Карышковского. Материалы международной научной конференции. Одесса, 11–12 марта 2013 г. – Одесса,  – С. 88–93.
  4. Домановская М. Е. Н. А. Лавровский – автор методики «обратного перевода» в исследовании русско-византийских договоров Х в./ М. Е. Домановская // Византия и византийское наследие в России и мире. Тезисы докладов ХХ Всероссийской научной сессии византинистов. Москва, 3‑6 июня 2013 г. – М., 2013. – С. 92–95.
  5. Домановская М.Е. О возможности существования русско-византийских договоров в IX в. (отдельные замечания к трактовке проблемы) / М. Е. Домановская, А. Н. Домановский // Дриновський збірник. – Т. 1. – Харків; Софія, 2007. – С. 46–59.
  1. Домановська М. Рєдін Єгор Кузьмич / М. Домановська, А. Домановський // Сходознавство і візантологія України в іменах: біобібліогр.слов. / упоряд. : Е. Г. Циганкова та ін. – К., 2011. – С. 188–189.
  2. Домановська М. Савва Володимир Іванович / М. Домановська // Сходознавство і візантологія України в іменах: біобібліогр. слов. / упоряд.:Е. Г. Циганкова та ін. – К., 2011. – С. 198.
  3. Домановська М. Шміт (Шмідт) Федір Іванович / М. Домановська, А. Домановський // Сходознавство і візантологія України в іменах: біобібліогр. слов. / упоряд.: Е. Г. Циганкова та ін. – К., 2011. – С. 245–247.
  4. Домановська М. Є. Проблеми візантиністики у дисертаційних дослідженнях, захищених в Україні у 2009–2011 рр. / А. М. Домановський, М. Є. Домановська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – Х., 2012. – № 1006 : Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. ‑ Вип. 15. – С. 109–141.
  5. Домановська М. Єгор Кузьмич Рєдін – перший харківський дослідник Херсонеса Таврійського (до питання про участь у підготовці видання “Пам’ятки Християнського Херсонеса”) / М. Домановська, Г. Штан// Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІ / Від. ред. д. іст. наук, проф., чл.-кор. НАН України П. С. Сохань; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. – К., 2012. – С. 198–203.
  6. Домановская М. Е. Е. К. Редин – первый харьковский исследователь Херсонеса Таврического / М. Е. Домановская, Г. В. Штан // ‛Pωμαĩος: сборник статей к 60-летию проф. С. Б. Сорочана // Нартекс. Byzantina Ukrainensis.– Т. 2. – Х., 2013. – С. 163–170.
  7. Гордієнко Д., Домановська М. До участі Ніжинського історико-філологічного товариства в Харківському археологічному з’їзді: проблема повернення пам’яток (за листуванням Є. Рєдіна та М. Бережкова) / Д. Гордієнко, М. Домановська // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. Вип. ІІІ: / Від. ред. д. іст. наук, проф. Ю.А. Мицик; упоряд. Д. С. Гордієнко, В. В. Корнієнко. – К.,  – С. 119–139.

Abstract

Liman S. I. Medieval civilizations of Western, Central and South Eastern Europe: an essay of their studies in Ukrainian lands of Russian Empire (1804 – first half of 1880s)

Dissertation for scientific degree of Doctor of History, Specialty 07.00.02 – World history – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to a comprehensive study of the early stage of medievistics development in Ukraine. It presents the author’s concept of birth and formation of medievistics, whose problems were studied at the age of flourishing of historical thought with due consideration of topicality of civilization problems. On the basis of study of a vast diversity of medieval sources, sources on history of medievistics, scientific literature, the dissertation treats periodization, centers of medievistics in Ukraine, process of personnel training, theoretical and concrete historical approaches of scientists to key problems of history of West European, Slavic, Byzantine middle ages, which requires their special historical comprehension. The conclusions of Ukrainian medievists are shown to correlate with the contents of medieval narrative, mostly to anti-Western character of their civilization models. A widespread conception of medievistics as a “pure” science is refuted, it is shown to suffer a substantial influence of social-political and ideological factors. The dissertation is based on a comparative historical analysis, the Ukrainian pre-revolution medievistics being treated as an integral part of general Russian and European historical thought. The largest achievement of Ukrainian medievistics at the early stage of its development consists of 35 master’s and doctor’s dissertations, devoted fully or in part to the history of Middle Ages.

Key words: Middle Ages, civilizations, history, medievistics, medievist, feudalism, chronicles, universities, Western Europe, Byzantium, foreign Slavic world, Ukraine.

Publications

1. Лиман С. И. Идеи в латах: Запад или Восток? Средневековье в оценках медиевистов Украины (1804 – первая половина 1880-х гг.) / С. И. Лиман. – Х. : ХГАК, 2009. – 688 с.

Войтович Л. В. [Рец.] / Л. В. Войтович // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2009. – Вип. 25. – С. 178–183; Чувпило А. А. Трещина на компасе истории : шрам средневековья или позднейший бутафорский декор? [Рец.] / А. А. Чувпило // Східний світ. – 2009. – №3. – С. 208–211.

2. Історія західних та південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.) : курс лекцій ; [за ред. В. І. Ярового]. – К.: Либідь, 2001. – 632 с. (У співавторстві з В. І. Яровим, І. І. Ілюшиним, П. М. Рудяковим, В. П. Шумило, авторський обсяг 4,3 д.а).

3. Історія зарубіжних слов’ян : програма та навч.-метод. матеріали. – Х. : ХДАК, 2004. – 45 с.

4. Історія середніх віків : програма та навч.-метод. матеріали. – Х.: ХДАК, 2004. – 50 с. (У співавторстві з С. Б. Сорочаном, авторський обсяг 1,5 д.а).

5. Історія середніх віків : навч.-метод. посіб. – Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. – 128 с. (У співавторстві з С. В. Д’ячковим, С. Б. Сорочаном, авторський обсяг 1,5 д.а).

6. Лиман С. І. З історії німецької діаспори в Харкові у XIX ст.: проф. В. К.Надлер / С. І. Лиман // Схід–Захід. – Х., 1999. – Вип. 2. – С. 131–146.

7. Лиман С. І. Проблеми німецької історії та історіографії в працях харківських медієвістів у 1805–1885 рр.  / С. І. Лиман // Вісник Чернігівськ. держ. педагогіч. ун-ту. – 2002. – Вип.15. – С. 40–43.

8. Лиман С. І. Історія католицької церкви та папства у працях православних медієвістів України в 60–90-х рр. XIX ст. / С. І. Лиман // Науковий вісник  Ужгородськ. нац. ун-ту. – 2002. – Вип. 7. – С. 156–161.

9. Лиман С. І. Наукові та громадські зв’язки медієвістів України та зарубіжних слов’янських земель у 30–80-ті рр. XIX ст. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2003. – Вип. 11. – С. 34–42.

10. Лиман С. І. Історія середньовічного міста в працях медієвістів України в 1805 – 1880-х рр. / С. І. Лиман // Науковий вісник Ужгородськ. нац. ун-ту. – 2003. – Вип. 9. – С. 201–209.

11. Лиман С. И. Византия в трудах историков украинских земель Российской империи в 1804–1874 гг. / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Stratum-plus. – СПб., Кишенёв; Бухарест; Одесса, 2003–2004. – Вып. 5.: Мастера средневековья. – С. 485–508.

12. Лиман С. І. Англійська середньовічна історія та історіографія в працях медієвістів України XIX ст. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2004. – Вип. 12–13. – С. 43–53.

13. Лиман С. І. Проблеми німецької історії й історіографії в працях медієвістів українських земель Російської імперії в 1805–1880-ті рр. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2004. – Вип. 14. – С. 59–72.

14. Лиман С. І. Французька середньовічна історія та історіографія в працях медієвістів України в 1805 – 60-ті рр. XIX ст. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2004. –  Вип. 15. – С. 49–60.

15. Лиман С. І. Історія середньовічної Франції в працях медієвістів українських земель Російської імперії в 70–80-ті рр. XIX ст. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2005. – Вип. 16. – С. 16–29.

16. Лиман С. И.  Изучение истории Реформации и религиозных войн в трудах медиевистов Украины (1805 – первая половина 80-х гг. XIX в.) / С. И. Лиман // Древности. – Х., 2005. – С. 235–244.

17. Лиман С. И. Средневековая Флоренция в трудах историков украинских земель Российской империи  (1804–1885 гг.) / С. И. Лиман // Вісник Чернігівськ. держ. педагогіч. ун-ту. – Чернігів, 2006. – Вип. 34. – С. 78–83.

18. Лиман С. І. Історія середньовічної Іспанії в працях медієвістів українських земель Російської імперії в 1805–1880-ті рр. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2006. – Вип. 17. – С. 62–71.

19. Лиман С. І. Середньовічна Венеція у творчості істориків України (1804–1885 рр.) / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2006. – Вип. 18. – С. 18–27.

20. Лиман С. И. История средневекового крестьянства и аграрных отношений в трудах медиевистов украинских земель Российской империи в 1805–1880-х гг. / С. И. Лиман // Россия и Украина: вместе или врозь? :  сб. науч. тр. – М., 2006. – С. 3–13.

21. Лиман С. И. Средневековые генуэзские поселения в Крыму в творчестве В. Н. Юргевича (1819–1898) / С. И. Лиман // Древнее Причерноморье : сб. статей, посвящённый 85-летию со дня рождения проф. П. О. Карышковского. – Одесса, 2006. – С. 124–129.

22. Лиман С. И. История Православной Церкви Византии в трудах учёных Киевской Духовной Академии в 60 – первой половине 70-х гг. XIX в. / С. И. Лиман // Иоасафовские чтения : материалы III междунар. научно-практической конф., 22–23 дек. 2005 г. – Белгород, 2006. – С. 212–220.

23. Лиман С.І . З історії харківської медієвістики в 60-х – першій половині 80-х рр. XIX ст.: професор А. М. Стоянов / С. І. Лиман // Науковий вісник Харк. держ. педагогіч. ун-ту. – Сер.: Історія та географія. – Х., 2006. – Вип. 21–22. – С. 39–43.

24. Лиман С. І. Реформатори католицької церкви XII–XV ст. в працях медієвістів України (1835–1885 рр.) / С. І. Лиман // Науковий вісник Ужгородськ. нац. ун-ту. – Сер.: Історія. – 2006. – Вип. 17. – С. 145–153.

25. Лиман С. И. Средневековая Италия в трудах медиевистов украинских земель Российской империи (1804–1885 гг.) / С. И. Лиман // Проблемы истории, филологии, культуры. – М. : Магнитогорск, 2006. – Вып. 16/1. – С. 338–358.

26. Лиман С. І. Середньовічна історія Хорватії в працях учених українських земель Російської імперії (1804 – перша половина 1880-х рр.) / С. І. Лиман // Науковий вісник Харк. держ. педагогіч. ун-ту. – Сер.: Історія та географія. – Х., 2006. – Вип. 24. – С. 45–54.

27. Лиман С. И. Византийская империя в трудах историков Харьковского университета (1804–1885 гг.) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Східний світ. – К., 2006. – №1. – С. 71–86.

28. Лиман С. І. Державна діяльність Людовика ХІ в працях медієвістів українських земель Російської імперії (1835–1885 рр.) / С. І. Лиман // Північне Причорномор’я і Крим у добу середньовіччя (ХIV–XVI ст.): Матеріали міжнар. наук. конф., 20-22 квітня 2006 р./ Кіровоградський держ. пед. ун-т. – Кіровоград, 2006. – С. 8–17.

29. Лиман С. І. Візантія і Русь у працях істориків українських земель Російської імперії в 1804–1874 гг. / С. І. Лиман, С. Б. Сорочан // Слов’янські обрії. – Вип. 1. – К., 2006. – С. 471–478.

30. Лиман С. И. [Рец.] / С. И. Лиман // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2006. – №728. – С. 332–337 (Сорочан С. Б. Византийский Херсон (вторая половина VI – первая половина Х вв.). Очерки истории и культуры. – Ч. 1–2. – Х.: Майдан, 2005. – 1645 с).

31. Лиман С. И. История Второго Болгарского царства в трудах исследователей Украины (1835–1885) / С. И. Лиман // Дриновський збірник. – Х. : Софія, 2007. – Т. 1. – С. 96–103.

32. Лиман С. И. Харьковская юридическая школа медиевистики 1870-х гг. и Иван Петрович Сокальский (1829–1896) / С. И. Лиман // Культурна спадщина Слобожанщини. – Х., 2007. – Вип. 6. – С. 31–42.

33. Лиман С. И. Арабское средневековье: история и культура (опыт исследования в украинских землях Российской империи в 1804 – первой половине 1880-х гг.) / С. И. Лиман // Хазарский альманах. – К.; Х., 2007. – Т. 6. – С. 140–158.

34. Лиман С. И. Деятельность императора Юстиниана I в оценках исследователей украинских земель Российской империи (1804–1885) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Власть, общество и церковь в Византии : сб. науч. статей. – Армавир, 2007. – С. 239–257.

35. Лиман С. И. История Византии в творчестве киевского профессора Ф. А. Терновского (1838–1884) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Мир Византии : материалы междунар. науч. семинара. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. – С. 182–193.

36. Лиман С. И. История изучения Византии в южных губерниях Российской империи (1804–1874 гг.) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Вестник Православного Свято-Тихоновского Гуманитарного Университета. – М., 2007. – Серия II: История. История Русской Православной Церкви. – Вып. 4 (21). – С. 7–52.

37. Лиман С. І. Середньовічна історія Чехії в працях учених українських земель Російської імперії (1804 – перша половина 1880-х рр.) / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2007. – Вип. 19.  –  С. 21–32.

38. Лиман С. І. Історія середніх віків у творчості Д.І. Каченовського (1827–1872) / С. І. Лиман // Науковий вісник Харк. держ. педагогіч. ун-ту. – Сер.: Історія та географія. – Х., 2007. – Вип. 25–26. – С. 159–163.

39. Лиман С. І. Історія середньовічної Польщі в дослідженнях учених українських земель Російської імперії в 50–60-х рр. XIX ст. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2007. – Вип. 20. – С. 40–49.

40. Лиман С. І. Історія середньовічної Сербії в дослідженнях учених українських земель Російської імперії в 1804 – першій половині 1880-х рр. / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2007. – Вип. 21. – С. 34–43.

41. Лиман С. И. Харьковский период научно-педагогической деятельности Александра Петровича Зернина (1821–1866) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2007. – №762. – С. 239–251.

42. Сорочан С. Б. Ф. А. Терновский (1838–1884) – исследователь истории Византии / С. Б. Сорочан, С. И. Лиман // Научные ведомости Белгородск. гос. ун-та. – Сер.: История, политология, экономика. – Белгород,  2007. – №1 (32). – С. 11–19.

43. Лиман С. И. Византийская империя в трудах историков Харьковского университета (1804–1917) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Дриновський збірник. –Х. : Софія, 2008. – С. 51–68.

44. Лиман С. І. Матеріали Відділу рукописів ЦНБ ХНУ як джерело для вивчення харківської медієвістики (1804 – перша половина 1840-х рр.) / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2008. – Вип. 23. – С. 29–37.

45. Лиман С. И. История средних веков в трудах харьковских исследователей (1804–1835 гг.) / С. И. Лиман // Древности: Историко-археологический сборник. – 2006–2008. – Х., 2008. – С. 170–182.

46. Лиман С. И. Кирилло-мефодиевская проблема в научном наследии И. В. Платонова (1803–1890) / С. И. Лиман // Харківський історіографічний збірник. – 2008. – Вип. 9. – С. 154–163.

47. Лиман С. І. Долучення матеріалів Відділу рукописів ЦНБ ХНУ як джерела для вивчення харківської медієвістики (середина 1840-х – перша половина 1880-х рр.) / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2008. – Вип. 24. – С. 27–35.

48. Лиман С. І. Василь Олексійович Більбасов як історик-медієвіст: киівський період його науково-педагогічної діяльності (1867–1871 рр.) / С. І. Лиман // Вісник Харк. держ. акад. культури. – Х., 2009. – Вип. 25. – С. 49–58.

49. Лиман С. И. Виктор Иванович Григорович как византинист: херсонско-одесский период его научно-педагогической деятельности (1864–1876) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Вісник Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2009. – № 852. – С. 293–303.

50. Лиман С. И. Харьковский период научно-педагогической и общественной деятельности Марина Дринова. Критическое прочтение источников / С. И. Лиман, С. Ю. Страшнюк // Сборник по случай 170-годишнината от рождението на проф. Марин Дринов / Българска Академия на науките; Институт по история. – София, 2009. – С. 52–71.

51. Лиман С. И. Влияние Восточного кризиса 1875-1878 гг. на тематику исследований по южнославянскому средневековью (На материалах украинских земель Российской империи) / С. И. Лиман // Дриновський збірник. – Х. : Софія, 2009. – Т. 3. – С. 142–154.

52. Лиман С. И. Византия в трудах историков Новороссийского (Одесского) университета (середина 60-х – первая половина 80-х гг. XIX в.) / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Дриновський збірник. – Х.; Софія, 2009. – Т. 3. – С. 308–326.

53. Лиман С. И. История генуэзских владений в Крыму в трудах медиевистов Украины (30 – первая половина 80-х гг. XIX в. / С. И. Лиман // Древности. – 2008–2009. – Х., 2009. – С. 194–206.

54. Лиман С. И. Византия в трудах историков украинских земель Российской империи в 1874–1885 гг. / С. И. Лиман, С. Б. Сорочан // Stratum plus. – СПб.; Кишенёв; Одесса; Бухарест, 2005–2009. – Вып. 5. – С. 500–523.

55. Лиман С. І. Британський музей і розвиток медієвістики в Україні в період, що передував XII Археологічному з’їзду у 1805–1902 рр. / С. І. Лиман // Восьмі Сумцовські читання : матеріали наук. конф., присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду. – Х., 2003. – С. 95–96.

56. Лиман С.И. Из истории зарождения отечественной медиевистики: проф. Харьковского университета А. П. Рославский-Петровский (1816–1872) / С. И. Лиман // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи : матеріали міжнар. наук. конф. ХДАК, 12–13 жовтня 2004 р. – Х., 2004. – С. 165–167.

57. Лиман С. И. История средневековой Италии в творчестве М. Н. Петрова (1826–1887) / С. И. Лиман // Людина, культура, техніка : матеріали VI міжнар. наук.-практич. конф., присвяченої 75-річчю Харк. нац. аерокосмічного ун-ту «ХАІ». – Х., 2005. – С. 92–93.

58. Лиман С. И. Преподование и изучение истории средних веков в работе Д. И. Багалея «Опыт истории Харьковского университета (По неизданным материалам)» / С. И. Лиман // Багаліївські читання в НУА. Д. І. Багалій про стан та шляхи розвитку української культури : програма і матеріали VII Багаліївських читань. – Х., 2006. – С. 56–58.

59. Лиман С. И. Византийское государство и императрица Феодора в оценках историков 50–70-х гг. XIX в. (Р. В. Орбинский и В. К. Надлер) / С. И. Лиман // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті : матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф. НАУ «ХАI»  24–25 квітня 2007 р. – Х., 2007. – С. 53–54.

60. Лиман С. И. Д. И. Багалей и медиевистика в Украине в 1804 – первой половине 1880-х гг. / С. И. Лиман // Культура та інформаційне суспільство XXI ст. : матеріали наук. конф. молодих учених ХДАК, 24-25 квітня 2007 р. – Х., 2007. – С. 66–67.

61. Лиман С. І. Музейна діяльність Причорноморського регіону у 1850-ті – першій половині 1880-х рр. у контексті розвитку медієвістики (за матеріалами Державного архіву міста Севастополя) / С. І. Лиман // Чотирнадцяті Сумцовські читання : матеріали конф. «Музей і сучасність: актуальні проблеми музейної діяльності» 18 квітня 2008 р. – Х., 2008. – С. 16–17.

62. Лиман С. І. З історії харківської медієвістики 1830-1840-х рр.: Іван Олександрович Сливицький (1808-1874 (?)) / С. І. Лиман // П’ятнадцяті Сумцовські читання : зб. матеріалів конф., присвяченої 155-й річниці з дня народження видатного українського вченого, академіка  АН України М. Ф. Сумцова, 17 квітня 2009 р. / Харківськ. Історичний музей. – Х., 2009. – С. 21–23.

Abstract

Latisheva O. V. Christian Church and Religious Life in Byzantium Kherson (VI – X centuries)

Thesis to obtaining a scientific degree of a Candidate of Historical Sciences, Speciality 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv National University. – Kharkіv, 2008.

In the dissertation on the basis of studying a wide complex of sources and the scientific literature the Christian Church and religious life of Byzantium Kherson VI-X centures are analyzed. It is fulfilled the historiographical review of studying basic problems of this period in the history of Kherson. The structure of christian Church and the place which was occupied by the Kherson department during the VI – X centures are defined in the thesis. A social structure and quantity of the Kherson clergy in early dark ages is determined. Special attention is spared to the description and classification of buildings for public worship and to the main features of reconstruction of basic types of sacral architecture. The early Byzantine rite in a temple and outdoors is examined, according to liturgical features of temples and writing materials of archaeological sources of Kherson. The cults of holy relicts, secondary relicts and sainted martyrs in Kherson are separately investigated in the work. On the example of Kherson’s materials the differences between memorial and martyrium cults are marked out.

Considerable attention is payed to features and specific of liturgical rites of Kherson on the example of the оffice of Baptism, Chrismation, оffice of consecration of myrth oil and water, and obsequial rites.

Key words: Byzantium, Church, Kherson, Liturgy, mystery, cult, sacral architecture.{nl}{nl}

Publications

1. Гринченко А. В. О строительстве храма св.Владимира в Херсонесе и месте крещения киевского князя / А. В. Гринченко // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. – Вип. 8. – С. 141 – 146.

2. Латышева А. В. О перенесении мощей как элементе литургической жизни византийского Херсона / А. В. Латышева // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2006. – № 728: Історія. – Вип. 38. – С. 105 – 114.

3. Латишева О. В. Мартірії візантійського Херсона (VI – X ст.) / О. В. Латишева // Збірник наукових праць. Серія «Історія та географія» Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди – Харків: Майдан, 2008. – Вип. 29 – 30. – С. 117 – 119.

4. Латышева А. В. Мемориальный и мартириальный культ в византийском Херсоне /А. В. Латышева // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – – 2008. – № 816: Історія. – Вип. 40. – С. 30 – 37.

5. Латышева А. В. Феномен паломничества на примере византийских памятников Херсона / А. В. Латышева // Европа: Международный альманах. Вып. V / Ред. колл.: С.В. Кондратьев (отв.ред.) и др. – Тюмень: Мандр и Ка, 2005. – С. 15 – 25.

6. Латышева А. В. К вопросу о положении херсонской епархии в Византийской империи / А. В. Латышева // Иресиона. Античный мир и его наследие. – Белгород, 2006. – С. 74 – 83.

7. Латышева А. В. К типологии культовых зданий византийского Херсона (VI – X вв.) / А. В. Латышева // Сіверщина в контексті історії України. – Суми, 2007. – С. 40–44.

8. Гринченко А. В. Херсонесские стациональные шествия как особенность византийского богослужения / А. В. Гринченко // Проблемы истории и археологии Украины. Материалы V Международной научной конференции (Харьков, 4-6 ноября 2004 г.). – Харьков: НМЦ “МД”, 2004. – С.75 – 76.

9. Латышева А. В. Культ воды в сакральной жизни византийского Херсона (VI–IX вв.) / А. В. Латышева // Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизации и катастроф. VI Боспорские чтения. – Керчь, 2005. – С. 167-171.

10. Латышева А. В. О стациональных шествиях в византийском Херсоне / А. В. Латышева // Наука і освіта 2005. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. – Т. 19. Загальна історія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 26 – 29.

11. Латышева А. В. Освящение воды в византийском Херсоне (VI–IX вв.) / А. В. Латышева // Проблеми дослідження пам’яток Східної України. – Луганськ, 2005. – С. 144-146.

12. Латышева А. В. Паломничество в топографии византийского Херсона / А. В. Латышева // Культ святых мест в древних и современных религиях. VII Международная Крымская конференция по религиоведению 16-20 мая 2005 г. Тезисы докладов и сообщений. – Севастополь, 2005. – С. 29 – 30.

13. Латышева А. В. К реконструкции обряда крещения в раннесредневековом Херсоне / А. В. Латышева // Проблемы теологии: Вып. 3: Материалы третьей международной богословской научно-практической конференции. – Екатеринбург: Рос. гос. проф.-пед. ун-т, 2006. – Ч. 1. – С.159 – 172.

14. Латышева А. В. О назначении монетных закладов в византийских храмах Херсона / А. В. Латышева // Религиозное мировоззрение в древнем и современном обществах: праздники и будни. Тезисы докладов и сообщений VIII Международной Крымской конференции по религиоведению (Севастополь 15-20.05.2006). – Севастополь, 2006. – С. 35.

15. Латышева А. В. Традиция перенесения мощей в культе святых византийского Херсона / А. В. Латышева // Иосафовские чтения. Материалы III Международной научно-практической конференции. – Белгород, 2006. – С. 206 – 212.

16. Латышева А. В. К вопросу об архитектурно-литургической реконструкции базилики №7 в Херсонесе / А. В. Латышева // Небесные патроны и земные служители культа. Тезисы докладов и сообщений IХ Международной Крымской конференции по религиоведению (Севастополь 16-19.05.2007). – Севастополь, 2007. – С. 34.

17. Латышева А. В. Об истории изучения Церкви византийского Херсона в XIX в. / А. В. Латышева // Мир Византии: материалы международного научного семинара. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2007. – С. 176 –182.

18. Латышева А. В. Особенности архитектурно-литургической реконструкции базилик византийского Херсона / А. В. Латышева // Кондаковские чтения II. Проблемы культурно-исторических эпох. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2008. – С. 259 – 265.

Abstract

Melnyk M. M. Byzantium and the nomads of the Northern coast of the Black Sea in 10th – 11th centuries: historiography of the problem

The thesis is submitted for the science degree of the candidate of historical sciences, speciality 07.00.06 – historiography, source studies and special historical disciplines. – Ivan Franko National University. – Lviv, 2007.

This thesis is devoted to the study of historiography dealing with the relations between Byzantium and the Nomads of the northern coast of the Black Sea in the tenth – eleventh centuries. The works of scholars from Central, East, and South-East Europe as well as from the main research centers of Byzantine studies serve as a source of investigation. Having carried out a sweeping review of all these scholarly publications it is now possible to establish the main periods and stages of research devoted to this particular topic. The work “Byzantium and Pechenegs” written by the Russian byzantinist V. Vasilievsky gave rise to the systematic investigation of this problem. “Byzantinoturcica” (1942-1943) – the research made by Gy. Moravcsik –crowned the period in which investigations were mainly based on narrative sources. The change of the basic sources, the more wide-ranging methodological approach as well as the ever more increasing number of scholars dealing with this problem are distinctive features of the second period which started in the middle of the 20th century and continues to the present. It has been proved that the change in the range of sources has exerted a considerable influence on the studies. This influence has been far greater than that which has stemmed from the renewed methodological approach to this topic. Up to the middle of the twentieth century the narrative sources formed the basis for investigation, but beginning with the 1960s archaeological, numismatic, sphragistical, palaeoanthropological and other material sources has come to occupy the prime of place in the research.

Clay kettles with inside loops and burials found in the course of archaeological excavations, which lasted for many years, are considered to prove the presence of medieval nomads in the Balkans and north of the Danube River.

It has been found that the state of the studies on the problem depended on the tendencies which existed in the national historiographies of the countries of Central, East and South-East Europe. It has been proved that researches usually betray features that are indicative of the so-called orientalistic discourse (having in mind a definition made in “Orientalizm” by E. Said) in the light of which the role of the nomads in the historical events was either glossed over or represented as negative. Russian scholars raising the question about the role of Pechenegs, Ouzes and Polovtsians in the history of Byzantium and Bulgaria were led by the interests of the Russian empire in the Balkans. The soviet medievalists dealt with the problem either in context of external policy of the Russ or while exploring the Greek narrative sources. Bulgarian and Rumanian historians did their researches basing on the constant dispute over the role of Bulgarian and Vlachian population in the region of the Lower Danube and the national identity of the state formations known from the narrative sources. Hungarian historiography was also nationally motivated and based on the sharp argument with Rumanian historians over the chronological determination of appearance of the Rumanians and Hungarians in the medieval Transylvania. The results of research carried out by western medievalists, whose main point of interest was to define more precisely the date and place of the events in which the nomads had been involved, appeared as a side-effect coming from study of the Greek narrative sources. Their main concern has been focused on the internal and external policy of Byzantium and its relationships with neighbouring states and nations, which were precursors of modern nation-states. It has been pointed out in the thesis that the progress of Byzantine studies worldwide coincided with the main achievements in exploring this problem. International congresses of Byzantine studies became the main forum which stimulated the research of this problem. Works written by scholars from South-East Europe made a strong impact on conclusions at which the representatives of the centers of Byzantine studies arrived in their particular studies.

Achievements in studying the problem “Byzantium and nomads of the northern coast of the Black Sea during the 10-11th centuries” are diffused through the pages of research works done by scholars of different branches of historical studies and from different countries of origin. V. Vasilievsky only outlined the main stages of the relationships between the northern nomads and the Byzantine empire. The whole picture of this relationships appeared as a result of the researches made by scholars from different countries. Due to their work new facts were discovered, the closer chronological determination and localization were made possible thanks to basic reliance on archeological sources.

The most recent research tends to consider the nomads of the northern coast of the Black Sea in the 10-13th centuries as a constitutive part of the Byzantine Oikumene. It has turned out in much fuller light how strongly new researches are necessary which would accumulate the achievements of the historiography on the given problem, and by making use of narrative and other sources would represent the whole picture of the political and cultural relationships between Pechenegs, Ouzes, Polovcians and Byzantium.

Key words: historiogaphy, Byzantium, Pechenegs, Ouzes, Polovcians.

Publications

1. Мельник М. Візантія і релігійні вірування печенігів // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Дрогобич. 2002. Вип. 9. С. 213222.

2. Мельник М. Візантійський Дунай в історіографії: від “Danube d’Empire” до limen Візантії // Південний архів. Збірник наукових праць. – Вип. 22. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 4448.

3. Мельник М. Роль угорських володарів у стосунках Болгарії і Візантії з кочівниками Північного Причорномор’я в ХХІ ст.: лакуна в історіографії чи брак джерел? // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. – Дрогобич. – 2003. – Вип. 11. – С. 137145.

4. Мельник М. Візантія і кочівники Північного Причорномор’я в ХІ ст.: про­блеми історіографії // Наукові зошити історичного факультету Львівського на­ціо­нального університету імені Івана Франка. – Львів. – 2003. – №56. – С. 2032.

5. Мельник М. Російська і радянська історіографія стосунків Візантії і кочівників Північного Причорномор’я як колоніальний дискурс: до постановки проблеми // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Острог. – 2004. – Вип. 4. (на пошану професора Миколи Павловича Ковальського). – С. 96–105.

6. Мельник М. Кочівники і осіле населення Дністровсько-Дунайського регіону в румунській і молдавській історіографії 70-х–80-х рр. ХХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. – Львів. – 2005. – №7. – С. 13–24.

Abstract

Woos O.V. Military-engineering providing of the defensive policy of Byzanty in the Northern part of the Black Sea (end of IV – beginning of VII centuries)

Dissertation for a candidate degree of historical science by specialty 07.00.02. – World History – the L’viv National of Ivan Franko University. – L’viv, 2006.

In this dissertation there was made an investigation of military-engineering practice of Byzanty government in the Northern part of the Black Sea in the end of IV – beginning of VII centuries on the basis of source materials and modern historiography. After Crimean and Taman’ Peninsulas entered the sphere of interests of Byzanty, romans began the huge military construction with the purpose of creating engineering shelter of main forposts of the Empire (Cherson and Bospor), and South-Western Crimean inhabited by byzanty’s allies. The romans rebuilt the shelters of the seaside fortresses, formed the system of engineering defence on the southern coast of the peninsula and built the protective border on the boundary line of the Crimean Mountains and steppes.

The result of military-political and engineering activity of byzantiums became the creating of separate border district (ducat) in Tavrica and Bospor.

Key words: Byzanty, Tavrica, Bospor, Justinian I, Mavrykiy Teveriy, strategic building, ducat.

Publications

1. Вус О.В. Армія Візантійської імперії в добу Юстиніана I // Військово-науковий вісник. – Львів, 2002. – Вип. 5. – С. 28-42.
2. Вус О.В. Фортифікаційна практика Візантійської імперії в гірському Криму. “Довгі стіни” Юстиніана I // Народознавчі зошити: Інститут народознавства НАНУ. – Львів, 2002. – Зошит 3–4 (45–46). – С. 253-262.
3. Вус О.В. Приморські фортеці Візантійської імперії у Південному Криму // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів, 2003. – № 5–6. – С. 33-41.
4. Вус О.В. Військово-інженерний аспект відновлення praetentura imperii Юстиніаном I у Південному Криму (VI ст.) // Військово-науковий вісник. – Львів, 2004. – Вип. 6. – С. 43-60.
5. Вус О.В. Візантійська військова присутність на Європейському та Азійському Боспорі в VI ст. Інженерне прикриття протоки Боспор Кіммерійський // Військово-науковий вісник. – Львів, 2006. – Вип. 8. – С. 35-51.
6. Вус О.В. Гідротехнічні оборонні комплекси VI ст. у візантійській фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы II Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2004. – С. 40-50.
7. Вус О.В. Византийская армия – основной инструмент восстановления Orbis Romanus в эпоху Юстиниана I (527–565 гг.). // Кондаковские чтения–I: Проблемы культурной преемственности. Материалы I международной научной конференции. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2005. – С. 130-148.
8. Вус О.В. Утворення окремого прикордонного округу (дукату) Візантії у Тавриці в другій половині VI ст. // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы III Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2006. – Т.II. – С. 64-69.

Abstract

Fayda O.V. Byzantine study in the Kyiv Theological Academy in 1819–1919

A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of History, speciality 07.00.06 – Historiography, sources study science and special historical disciplines. – L’viv Ivan Franko National University. – L’viv, 2006.

On the basis of study of educational and scientific activity of Kyiv Theological Academy the place and role of Byzantine study in the educational programs, in the process of preparation of specialists, exploring work, scientific contacts, in the personal achievements of professors and teachers of Academy and in the works of students of institution are defined in thesis. Research is based on the unpublished and published sources related to Byzantine study in scientific life and educational process of Academy.

Kyiv Theological Academy was founded in 1819 on the base of old centre of the Ukrainian culture – Kyiv-Mohyla Academy and lasted to 1919, when it was closed by bolshevists. Institution became the leading educationally-scientific center of the Orthodox Church on Ukrainian territory. It’s administrative, scientific and educational activity was determined by regulations common for all higher theological institutions of the Russian empire and was carried out under the control of the higher church department of the country and local metropolitan.

Knowledge on history and culture of Byzantium, its theological inheritance were represented by the educational courses of KTA of historic and theological character. In 1910, after the protracted discussions in an academic corporation, its conservative-minded representatives insisted on formation of the special educational-scientific subsection from “Byzantine study” namely “department of history of Greek-Eastern church”. The process of obtaining the knowledge about the history of Byzantium and realization of researches in this industry was provided by the base of Byzantine study literature and sources of library of Academy. The institution published works of the byzantinists of the Russian empire and translations of foreign authors’ works in it’s own printing organ. Cooperation with a scientific world and in particular with the Russian archaeological institute in Constantinople, and also oversea scientific trips of representatives of institution to the former Byzantine territories (the orthodox East) advanced the development of Byzantine study. Work of storing and studying the Byzantine culture was conducted in Church-archaeological and historical and in Church-archaeological museum at Kyiv Theological Academy.

Researches on Byzantine study are represented by works of professors, teachers and students of institution. This direction developed in Academy on the basis of historical and theological sciences. Central place among them was taken by church history. By the means of this science Byzantine study was developed by F.Ternovskyj, M.Hrossu, celibate priest Anatoliy (Hrysyuk), O.Voronov, I.Malyshevskyj. Other historical and theological science within the limits of which Byzantine study researches were carried out – patrology and patristics, represented in institution by the works of К.Skvortsov, К.Popov, M.Hrossu, T.Lyashchenko, M.Oksiyuk, S.Yepiphanovych, M.Fetisov. Medieval Greek theological practical work was expansively explored in Academy by О.Dmytriyevskyi, and in a little while by his student M.Palmov. In this direction also worked М.Skaballanovych. Except for researches on liturgy the study of artistic monuments of Byzantine culture was carried out in KTA and is represented, above all things, in the works of M.Petrov. Works on Byzantium church law were written by P.Lashkaryov.

Dissertations of Academy students also have historiographical value. Most frequently all the pupils of the institution concentrated on Byzantine study in the context of church history, patrology, liturgy. Exactly from dissertations on this subject began their scientific career outstanding bizantinists – V.Barvinok, K.Kekelidze, S.Ternovskyi et al.

Thus, in Kyiv Theological Academy in ХІХ – at the beginning of the ХХ century was a powerful Byzantine study group with a theological objective.

Key words: Byzantine study, historiography, historical-theological sciences, theological education, Kyiv Theological Academy.

Publications

 

  • Файда О. Спадщина Київської Духовної Академії: спроби переосмислення та перспективи дослідження у сучасній українській історіографії // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Київ: НПУ, 2002. – Вип.L(50). – С.243–253.
  • Файда О. Кирило-мефодіяна на сторінках “Трудов Киевской Духовной Академии” // Проблеми слов’янознавства. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – Вип.53. – С.27–36.
  • Файда О. Микола Гроссу та його візантиністичні студії // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – №5–6. – С.95–105.
  • Файда О. Візантиністика в Київській Духовній Академії на початку ХХ століття // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. – Дрогобич: Вимір, 2004. – Вип.14. – Історія. – С.115–125.
  • Файда О. Візантиністика у дисертаціях студентів Київської Духовної Академії (30-ті роки XIX ст. – початок XX ст.) // Південний архів: Збірник наукових праць. – Випуск XXII. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С.41–44.
  • Файда О. З минулого церковно-історичної науки в Україні: Володимир Барвінок // Апологет. Богословський збірник Львівської духовної академії і семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату. – Львів, 2003. – №1. – С.99–104.

Abstract

 

Sorochan К. The food, raw materials, and craft products in Byzantium 4–9th centuries: professional specialization in production and trade

Thesis for a Candidate degree in History, speciality 07.00.02 – World History. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2014

The thesis is devoted to comprehensive research of market nomenclature – the main food, raw materials, handicraft goods of Byzantine trade in 4–9th centuries and also to research of trade and craft activities specialization. The terminological designation of different categories of products, range of goods was determined; their main groups, that dominated in agricultural, handicraft production and exchange, were identified and described systematically; professions, their nature and degree of specialization, labor division in trade field of foodstuffs, raw materials and craft products were defined.

The study found out that entrepreneurship, commerce in Byzantium could stagnate, in some areas they could even have a short decline, especially at the end of the first half of 7–8th cent., but they never disappeared. After the 7th century the reduction of specialization happened but it was insignificant. This weakening has not taken an absolute character and partly was compensated by the redistribution of functions between specialists. On the other hand, there has been increasing of specialization in supplying of raw materials for silk weaving; the candle and soap making business began to develop. In general, the trade and craft differentiation in early medieval Byzantium continued to stay at rather high level, which was not inferior to the late Byzantine period or to the position crafts and trade in Western Europe during the High Middle Ages.

Key words: Byzantium, economy, trade, goods, foodstuffs, raw materials, craft products, professions.

Publications

  1. Сорочан Е. С. О специализации в торговле древесиной в Византии IV–IXвв. / Е. С. Сорочан // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – Вип. 10. – С 49–55.
  2. Сорочан Е. С. О терминологии и профессиональной специализации в области торговли домашним скотом в Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. -Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – Вип. 11. – С 64–72.
  3. Сорочан Е. О благовониях, парфюмерии, лекарствах и красителях как ремесленной продукции и их специализации в Византии IV–IX вв. / Е. Сорочан // Актуальні питання вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – Вип. 12. – С 52–60.
  4. Сорочан Е. О специализации в сфере производства и торговли кожаными изделиями и обувью в Византии IV–IX вв. / Е. Сорочан // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С 35–40.
  5. Сорочан Е. Об изделиях из стекла как предмете ремесла и торговли в Византии в IV–IX вв. / Е. Сорочан // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – Вип. 14. – С 53–61.
  6. Сорочан Е. С. О керамических изделиях как ремесленной продукции и их специализации в Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Дриновський збірник. Дриновский сборник. – Харьков; София: Академическое издательство имени проф. Марина Дринова, 2012. – Т. 5. – С. 214–222.
  7. Сорочан К. О специях как элементе повседневной ромейской кухни / К. Сорочан // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – Вип. 15. – С 31–38.
  8. Сорочан К. С. Про культові речі як предмет торгівлі у Візантії в IV–IX ст. / К. С. Сорочан // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. Кам’янець-Подільський: П. П. «Медобори 2006», 2012. – Т. 22: На пошану професора П. С Лаптіна. – С. 422–429.
  9. Сорочан К. С. Про ювелірів та їхню спеціалізацію в Візантії IV–IX ст. / К. С. Сорочан // Археологія. – К., 2013. – № 1. – С. 85–96.
  10. Сорочан Е. Византийские пряности как элемент повседневной ромейской кухни / Е. Сорочан // Научные ведомости Белгородского государственного университета: История, политология, экономика, информатика. – Белгород: НИУ «БелГУ», 2013. №8(151). – Вып. 26. – С. 34–40.
  11. Сорочан Е. С. Изделия из металла в Византии IV-IX вв. как ремесленная продукция: специализация производства и торговли (на примере византийского Крыма и других провинций империи) / Е. С. Сорочан // Вестник Университета Дмитрия Пожарского. – М., 2014. – № 1: Город: история и культура. – С. 252–270.
  12. Cорочан Е. С. О торговле древесиной как предмете специализации в Византии IV–IX вв. / E. С. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки). Матеріали 60-ї міжнародної наукової конференції 20 квітня 2007 р. – Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. – С 288–289.
  13. Сорочан Е. С. О шкурах и кожах как предмете сырьевого рынка и торговой специализации в Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Кондаковские чтения П. Проблемы культурно-исторических эпох. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2008. – С. 266–269.
  14. Сорочан Е. С. О специализации в торговле домашним скотом в Византии в IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Древнее Причерноморье. – Одесса: ФЛП «Фридман А. С», 2008. – Вып. 8. – С. 351–357.
  15. Сорочан Е. С. О терминологии и профессиональной специализации в области торговли домашним скотом в Византии IV–IX вв./ Е. С. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 61-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Харків: Видавництво ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2008. – С 271–272.
  16. Сорочан Е. С. Византийский «хлеб насущный» / Е. С. Сорочан // Классическая и византийская традиция. 2008: Материалы II Международного научного семинара молодых ученых, аспирантов, студентов. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2008. – С. 80–107.
  17. Сорочан Е. О керамических изделиях как ремесленной продукции и ее специализации в Византии IV–IX вв./ Е. Сорочан // Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Матеріали VII Міжнародної студентської наукової археологічної конференції / Інститут археології НАН України, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, Інститут археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя. – Чернігів: Сіверянська думка, 2009. – С 194–195.
  18. Сорочан Е. К вопросу о византийском термине мирепс (о myrepsos) / Е. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 62-ї Міжнародної наукової конференції молодих вчених. – Харків: ХНУ імені B. Н. Каразіна, 2009. – С. 305–306.
  19. Сорочан Е. С. О византийских плетеных изделиях IV–IX вв. / E. С. Сорочан // Классическая и византийская традиция. 2009. – Белгород, Изд-во БелГУ, 2009. – С. 158–160.
  20. Сорочан Е. С. Кожаные изделия и обувь как предмет ремесленной продукции и торговли в Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Одіссос. Актуальні проблеми історії, археології та етнології. – Одеса, 2010. – С. 213–215.
  21. Сорочан Е. О специализации в сфере производства и торговли кожаными изделиями и обувью в Византии IV–IX вв. / Е. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 63-ї міжнародної наукової конференції. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – С 319–320.
  22. Сорочан Е. С. О культовых вещах как предмете ремесленной продукции в Византии в IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Кондаковские чтения III. Человек и эпоха: античность – Византия – Древняя Русь. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2010. – С. 213–219.
  23. Сорочан Е. С. О мыле как предмете ремесленной продукции и торговли в Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Проблемы истории и культуры средневекового общества. Тезисы докладов XXX всероссийской конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Курбатовские чтения». – Санкт-Петербург: КультИнформПресс, 2011. – С. 226–229.
  24. Сорочан Е. О пряностях как элементе повседневной ромейской кухни / Е. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012. – С. 144–145.
  25. Сорочан Е. С. К проблеме светильника и свечи в свете торговли Византии IV–IX вв. / Е. С. Сорочан // Классическая и византийская традиция –2012. Материалы VI Международной научной конференции. – Белгород, 2012. – C.214-219.
  26. Сорочан Е. О культовых вещах как составной части ассортимента византийской торговли IV–IX вв. / Е. Сорочан // Каразінські читання (історичні науки): Тези доповідей 66-ї міжнародної наукової конференції. – X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2013. – С 93–95.
  27. Сорочан Е. С. Предметы культа в жизни и торговле Византии (IV–IXвв.). / Е. С. Сорочан // «Византийская мозаика» / Ред. проф. С. Б. Сорочан; сост. А. Н. Домановский. – Харьков: Майдан, 2013. – С. 129–138 (Нартекс. Byzantina Ukrainensia. Supplementum 1).

Abstract

Gridnyeva Y.G. Evolution of Byzantine Tradition in Iconography of Liturgical Embroidery of Late Middle Ages

The thesis for obtaining a scientific degree of the Candidate (Ph.D.) in the Fine Arts science, in speciality 17. 00. 05. – Fine Arts. – Kharkiv State Academy of Design and Arts. Kharkiv, 2008.

The work is dedicated to studying of the evolution of Byzantine tradition in iconography of liturgical embroidery of the late middle Ages. They are considered sources of holy images on textile, Byzantine prototypes main plots of epitaphioses and aers in the end of XII – XVI century – Eucharist, images of the Virgin, Service St. Father, The Agnus Dei, Lamentation. The changes in their iconography are viewed: transformation Byzantine prototype with plot Eucharist, evolution of the image Virgin from Episkepsis (‘Επίσκεψις) to plot “Virgin Entailment” (“The Virgin of the Sign”) and “Virgin Znamenie”, as well as transformation of the plot “Service Sv. The Father”, that has a Byzantine origin, in “The Agnus Dei”. The classify of the types of iconography “Lamentation” in liturgical embroidery, as a matter of symbolic of the contents of the scenes, as well as create categorization of iconography of programs of stoles XIII – XVI century. Is revealed relationship with Byzantine tradition fragments of golden needlework XIII century from the Sofia cathedral in Kiev and is created reconstruction of stole metropolitan Kyrill II (1241-1280). It is elaborated attribute of stole of the metropolitan Photius of the end XIV century and stole XV century from museum “New Jerusalem”. Particularities of evolutions of Byzantine tradition in iconography of liturgical embroidery of the end of XII – XVI century in countries of the Byzantine world is revealed.

The key words: Byzantine tradition, liturgical embroidery, iconography, epitaphios, aer, stole.

Publications

1. Гриднева Ю. Анализ и критерии подхода к созданию произведений литургийного шитья // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 2-3. – Харків: Харківській художньо-промисловий інститут, 2000. – С. 20.

2. Гриднева Ю. Истоки литургийного шитья // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 4-5.- Харків: Харківській художньо-промисловий інститут, 2000. – С. 60.

3. Гриднева Ю. Влияние функционального применения иконы, фрески, шитья на формирование их иконографии // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 6-1. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2000 – 2001. – С. 53–58.

4. Гриднева Ю. Особенности иконографии “Положение во гроб” в церковном шитье // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, № 5. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2001. – С. 125-130.

5. Гриднева Ю. Традиция и стереотип в церковном шитье // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв № 6. – Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2002. – С. 209-212.

6. Гриднева Ю. Плащаницы ризницы Троице-Сергиевой лавры как иконографическое раскрытие граней литургии // III Международная конференция Троице-Сергиева лавра в истории, культуре и духовной жизни России (Тезисы докладов). – Сергиев Посад: Сергиево-Посадский государст-венный историко-художественный музей-заповедник, Троице-Сергиева лавра, Московская Духовная академия и семинария, 2002. – С. 62-63.

7. Гриднева Ю. Сохранение и использование иконографических традиций в церковном шитье // Могилянські читання 2002 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб.наук.пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2003. – С. 134–139.

8. Гриднева Ю. Редкие иконографические изображения в церковном шитье Византии и Руси XIII – XVI вв. и принципы подхода к их прочтению. // Греция древняя и средневековая: проблемы истории и методологии. Материалы круглого стола молодых ученых. – Харьков: ХНУ им В. Н. Каразина, 2004. – С. 28–34.

9. Гриднева Ю. Византийские иконографические традиции плащаниц и воздухов: воспринятое и утерянное // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Зб.наук.пр. Вип. 7. – Харків: НМЦ “СД”, 2004. – С. 8–12.

10. Гриднева Ю. Иконографические образы византийского шитья – попытка изобразить неизобразимое // Південний архів. Філологічні науки. Зб. наук. пр. – Філологічні науки. Вип. XXII. – Херсон: Херсонський державний університет, 2003. – С. 48–52.

11. Гріднєва Ю. Іконографічні інтерпретації у церковному шитві XIII – XVI ст // Могилянські читання 2002 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб. наук. пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2003. – С. 134 – 139.

12. Гріднєва Ю. Археологічні тканини Софії Київської у світлі візантійської традиції // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. – Харків: ХДАДМ, 2006 – № 8 – С. 26–48.

13. Гріднєва Ю. Типи іконографії “Оплакування” як грані осмислення літургії // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. пр. – Харків: ХДАДМ, 2006. – № 9 – С. 36–51.

14. Гриднева Ю. Эволюция византийской традиции в изображении Богоматери Знамения на позднесредневековых покровцах (из музеев России) // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, №10: Зб.наук.пр. – Харків: ХДАДМ, 2006. – С. 25–39.

15. Гриднева Ю. Вопросы экспонирования деталей шитья с епитрахили и саккоса митрополита Кирилла II (1242-1280) из раскопок в Софии Киевской // Могилянські читання 2006 року. Музейна справа в Україні на зламі тисячоліть. Зб. наук. пр. – Київ: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2006. – С. 204–214.

Abstract