Home » Activity » Вус О. В. Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)

Вус О. В. Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)

27 лютого 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1 відбувся захист дисертації Вуса Олега Володимировича «Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.)», представленої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Пропонуємо ознайомитися з анотаціями дисертації (українською, російською та англійською мовами) і списком публікацій, у яких викладені основні положення і висновки дисертаційного дослідження.

Ви також маєте змогу завантажити автореферат дисертації.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ВУС ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 94:623.6:355.2:930.85 (1–262.5–17) “03/06”

ВІЙСЬКОВО-ІНЖЕНЕРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОННОЇ
ПОЛІТИКИ ВІЗАНТІЇ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї
(кінець IV – початок VII ст.)

Спеціальність – 07.00.02 – Всесвітня історія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Львів – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент Откович Василь Петрович, Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, директор

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Сорочан Сергій Борисович, Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків;

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Тур Віктор Григорович, Кримське відділення Інституту сходознавства ім. А.Є. Кримського НАН України.

Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. М. Драгоманова, 5.

АНОТАЦІЯ

Вус О.В. Військово-інженерне забезпечення оборонної політики Візантії у Північному Причорномор’ї (кінець IV – початок VII ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2006.

У дисертації, на основі джерельних матеріалів та сучасної історіографії, здійснене дослідження військово-інженерної практики візантійського уряду у Північному Причорномор’ї в кінці IV – на початку VII ст. Після того, як Кримський і Таманський півострови увійшли до сфери інтересів Візантії, ромеї розгорнули масштабне військове будівництво, метою якого було створення інженерного прикриття головних форпостів Імперії (Херсона і Боспора) та населеного візантійськими союзниками Південно-Західного Криму (“країни Дорі”). Ромеї відновили укріплення приморських фортець, утворили систему інженерної оборони на південному узбережжі півострова та звели захисний рубіж на межі Кримських гір і степу.

Результатом військово-політичної та інженерної діяльності візантійців стало створення у Тавриці та на Боспорі окремого прикордонного округу (дукату). У VI–VII ст. оборонні комплекси дукату стали головними осередками візантійських впливів у Північному Причорномор’ї.

Ключові слова: Візантія, Таврика, Боспор, Юстиніан I, Маврикій Тиверій, стратегічне будівництво, дукат.

АННОТАЦИЯ

Вус О.В. Военно-инженерное обеспечение оборонной политики Византии в Северном Причерноморье (конец IV – начало VII вв.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 – Всемирная история. – Львовский национальный университет имени Ивана Франко. – Львов, 2006.

На основании изучения источников и современной историографии в диссертации исследован процесс военно-инженерного обеспечения внешнеполитических акций Византии в Северном Причерноморье в конце IV – начале VII вв.; выделены основные этапы стратегического строительства; раскрыты цели, методы и результаты проведения инженерных работ; определены типы защитных сооружений; проанализированы особенности фортификационной практики на Крымском и Таманском полуостровах; рассмотрены вопросы военной организации, юридического статуса, количественного и этнического состава сухопутной группировки Византии в Таврике.

Византийское военное строительство в Крыму началось в конце IV в., когда полуостров, в силу исключительно выгодного географического расположения, вошел в сферу государственных интересов Восточной Римской империи. Была значительно укреплена ее власть в главном опорном пункте – Херсоне, а в начале VI в. и в Боспоре. Византийские инженеры обновили и восстановили их укрепления, в результате чего оба города превратились в мощные приморские крепости и базы эскадры, оперировавшей в северной части Черного моря.

Обе крепости нуждались в налаженной связи, которую могли обеспечить только корабли, ходившие вдоль южных берегов Таврики. Между 534–565 гг. для охраны коммуникаций, ремонта кораблей и защиты экипажей в приморской полосе был возведен ряд фортификаций – крепости Алуста и Горзувита. Была восстановлена система инженерного прикрытия пролива Боспор Киммерийский (крепости Китей, Гермонасса, Трапезус, Фанагория), обеспечившая защиту от набегов “варварских” племен.
В первой половине VI в. византийские инженеры приступили к строительству защитных рубежей по внешнему периметру Юго-Западного Крыма, населенного имперскими военными союзниками – готами и аланами. С целью не допустить вражеского вторжения в их владения, ромеи возвели в ущельях Внутренней гряды Крымских гор специальные оборонные узлы (клейсýры), состоявшие из “длинных стен”, наблюдательных постов, хлебных складов и цистерн для воды. Охрана и защита этих комплексов возлагались на отряды союзников Империи.

Византийское стратегическое строительство в Крыму значительно активизировалось в последней трети VI в., в связи с угрозой нападения войск Тюркского каганата. В 570-х годах администрация Юстина II (565–578) провела работы по усилению южного участка оборонного комплекса Херсона, а в правление Маврикия Тиверия (582–602) в Юго-Западном Крыму развернулось строительство мощных опорных крепостей (фруриóнов), главной задачей которых было усиление клейсур, накопление запасов продовольствия и защита местного населения от захватчиков.

В ходе фортификационных работ VI – начала VII вв. в Таврике была сооружена сложная защитная система, состоявшая из передового (горного) и тылового (приморского) эшелонов. В состав первого эшелона вошли клейсуры и опорные крепости, а в состав второго – оборонные комплексы Херсона и приморских крепостей. Инженерная защита Боспора отличалась своеобразием, продиктованным особыми местными условиями, которые не способствовали построению глубоко эшелонированной обороны.

Между 552–565 гг. византийская администрация сформировала в Таврике отдельный пограничный округ – дукат, на руководство которого возлагались задачи по организации обороны (в том числе инженерной) подчиненной территории. В начале VII в., после окончания строительства опорных крепостей в Крымских горах, этот округ превратился в дукат-лимитон – хорошо укрепленную “пограничную область” Империи.

Ключевые слова: Византия, Таврика, Боспор, Юстиниан I, Маврикий Тиверий, стратегическое строительство, дукат.

ANNOTATION

Woos O.V. Military-engineering providing of the defensive policy of Byzanty in the Northern part of the Black Sea (end of IV – beginning of VII centuries). – Manuscript.

Dissertation for a candidate degree of historical science by specialty 07.00.02. – World History – the L’viv National of Ivan Franko University. – L’viv, 2006.

In this dissertation there was made an investigation of military-engineering practice of Byzanty government in the Northern part of the Black Sea in the end of IV – beginning of VII centuries on the basis of source materials and modern historiography. After Crimean and Taman’ Peninsulas entered the sphere of interests of Byzanty, romans began the huge military construction with the purpose of creating engineering shelter of main forposts of the Empire (Cherson and Bospor), and South-Western Crimean inhabited by byzanty’s allies. The romans rebuilt the shelters of the seaside fortresses, formed the system of engineering defence on the southern coast of the peninsula and built the protective border on the boundary line of the Crimean Mountains and steppes.

The result of military-political and engineering activity of byzantiums became the creating of separate border district (ducat) in Tavrica and Bospor.

Key words: Byzanty, Tavrica, Bospor, Justinian I, Mavrykiy Teveriy, strategic building, ducat.

Основні положення дисертації відображено в наступних публікаціях:

1. Вус О.В. Армія Візантійської імперії в добу Юстиніана I // Військово-науковий вісник. – Львів, 2002. – Вип. 5. – С. 28-42.
2. Вус О.В. Фортифікаційна практика Візантійської імперії в гірському Криму. “Довгі стіни” Юстиніана I // Народознавчі зошити: Інститут народознавства НАНУ. – Львів, 2002. – Зошит 3–4 (45–46). – С. 253-262.
3. Вус О.В. Приморські фортеці Візантійської імперії у Південному Криму // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів, 2003. – № 5–6. – С. 33-41.
4. Вус О.В. Військово-інженерний аспект відновлення praetentura imperii Юстиніаном I у Південному Криму (VI ст.) // Військово-науковий вісник. – Львів, 2004. – Вип. 6. – С. 43-60.
5. Вус О.В. Візантійська військова присутність на Європейському та Азійському Боспорі в VI ст. Інженерне прикриття протоки Боспор Кіммерійський // Військово-науковий вісник. – Львів, 2006. – Вип. 8. – С. 35-51.
6. Вус О.В. Гідротехнічні оборонні комплекси VI ст. у візантійській фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы II Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2004. – С. 40-50.
7. Вус О.В. Византийская армия – основной инструмент восстановления Orbis Romanus в эпоху Юстиниана I (527–565 гг.). // Кондаковские чтения–I: Проблемы культурной преемственности. Материалы I международной научной конференции. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2005. – С. 130-148.
8. Вус О.В. Утворення окремого прикордонного округу (дукату) Візантії у Тавриці в другій половині VI ст. // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы III Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2006. – Т.II. – С. 64-69.

Автореферат


Leave a comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини