Melnyk M. M. Byzantium and the nomads of the Northern coast of the Black Sea in 10th – 11th centuries: historiography of the problem

The thesis is submitted for the science degree of the candidate of historical sciences, speciality 07.00.06 – historiography, source studies and special historical disciplines. – Ivan Franko National University. – Lviv, 2007.

This thesis is devoted to the study of historiography dealing with the relations between Byzantium and the Nomads of the northern coast of the Black Sea in the tenth – eleventh centuries. The works of scholars from Central, East, and South-East Europe as well as from the main research centers of Byzantine studies serve as a source of investigation. Having carried out a sweeping review of all these scholarly publications it is now possible to establish the main periods and stages of research devoted to this particular topic. The work “Byzantium and Pechenegs” written by the Russian byzantinist V. Vasilievsky gave rise to the systematic investigation of this problem. “Byzantinoturcica” (1942-1943) – the research made by Gy. Moravcsik –crowned the period in which investigations were mainly based on narrative sources. The change of the basic sources, the more wide-ranging methodological approach as well as the ever more increasing number of scholars dealing with this problem are distinctive features of the second period which started in the middle of the 20th century and continues to the present. It has been proved that the change in the range of sources has exerted a considerable influence on the studies. This influence has been far greater than that which has stemmed from the renewed methodological approach to this topic. Up to the middle of the twentieth century the narrative sources formed the basis for investigation, but beginning with the 1960s archaeological, numismatic, sphragistical, palaeoanthropological and other material sources has come to occupy the prime of place in the research.

Clay kettles with inside loops and burials found in the course of archaeological excavations, which lasted for many years, are considered to prove the presence of medieval nomads in the Balkans and north of the Danube River.

It has been found that the state of the studies on the problem depended on the tendencies which existed in the national historiographies of the countries of Central, East and South-East Europe. It has been proved that researches usually betray features that are indicative of the so-called orientalistic discourse (having in mind a definition made in “Orientalizm” by E. Said) in the light of which the role of the nomads in the historical events was either glossed over or represented as negative. Russian scholars raising the question about the role of Pechenegs, Ouzes and Polovtsians in the history of Byzantium and Bulgaria were led by the interests of the Russian empire in the Balkans. The soviet medievalists dealt with the problem either in context of external policy of the Russ or while exploring the Greek narrative sources. Bulgarian and Rumanian historians did their researches basing on the constant dispute over the role of Bulgarian and Vlachian population in the region of the Lower Danube and the national identity of the state formations known from the narrative sources. Hungarian historiography was also nationally motivated and based on the sharp argument with Rumanian historians over the chronological determination of appearance of the Rumanians and Hungarians in the medieval Transylvania. The results of research carried out by western medievalists, whose main point of interest was to define more precisely the date and place of the events in which the nomads had been involved, appeared as a side-effect coming from study of the Greek narrative sources. Their main concern has been focused on the internal and external policy of Byzantium and its relationships with neighbouring states and nations, which were precursors of modern nation-states. It has been pointed out in the thesis that the progress of Byzantine studies worldwide coincided with the main achievements in exploring this problem. International congresses of Byzantine studies became the main forum which stimulated the research of this problem. Works written by scholars from South-East Europe made a strong impact on conclusions at which the representatives of the centers of Byzantine studies arrived in their particular studies.

Achievements in studying the problem “Byzantium and nomads of the northern coast of the Black Sea during the 10-11th centuries” are diffused through the pages of research works done by scholars of different branches of historical studies and from different countries of origin. V. Vasilievsky only outlined the main stages of the relationships between the northern nomads and the Byzantine empire. The whole picture of this relationships appeared as a result of the researches made by scholars from different countries. Due to their work new facts were discovered, the closer chronological determination and localization were made possible thanks to basic reliance on archeological sources.

The most recent research tends to consider the nomads of the northern coast of the Black Sea in the 10-13th centuries as a constitutive part of the Byzantine Oikumene. It has turned out in much fuller light how strongly new researches are necessary which would accumulate the achievements of the historiography on the given problem, and by making use of narrative and other sources would represent the whole picture of the political and cultural relationships between Pechenegs, Ouzes, Polovcians and Byzantium.

Key words: historiogaphy, Byzantium, Pechenegs, Ouzes, Polovcians.


1. Мельник М. Візантія і релігійні вірування печенігів // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Дрогобич. 2002. Вип. 9. С. 213222.

2. Мельник М. Візантійський Дунай в історіографії: від “Danube d’Empire” до limen Візантії // Південний архів. Збірник наукових праць. – Вип. 22. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 4448.

3. Мельник М. Роль угорських володарів у стосунках Болгарії і Візантії з кочівниками Північного Причорномор’я в ХХІ ст.: лакуна в історіографії чи брак джерел? // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. – Дрогобич. – 2003. – Вип. 11. – С. 137145.

4. Мельник М. Візантія і кочівники Північного Причорномор’я в ХІ ст.: про­блеми історіографії // Наукові зошити історичного факультету Львівського на­ціо­нального університету імені Івана Франка. – Львів. – 2003. – №56. – С. 2032.

5. Мельник М. Російська і радянська історіографія стосунків Візантії і кочівників Північного Причорномор’я як колоніальний дискурс: до постановки проблеми // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Острог. – 2004. – Вип. 4. (на пошану професора Миколи Павловича Ковальського). – С. 96–105.

6. Мельник М. Кочівники і осіле населення Дністровсько-Дунайського регіону в румунській і молдавській історіографії 70-х–80-х рр. ХХ ст. // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. – Львів. – 2005. – №7. – С. 13–24.


Woos O.V. Military-engineering providing of the defensive policy of Byzanty in the Northern part of the Black Sea (end of IV – beginning of VII centuries)

Dissertation for a candidate degree of historical science by specialty 07.00.02. – World History – the L’viv National of Ivan Franko University. – L’viv, 2006.

In this dissertation there was made an investigation of military-engineering practice of Byzanty government in the Northern part of the Black Sea in the end of IV – beginning of VII centuries on the basis of source materials and modern historiography. After Crimean and Taman’ Peninsulas entered the sphere of interests of Byzanty, romans began the huge military construction with the purpose of creating engineering shelter of main forposts of the Empire (Cherson and Bospor), and South-Western Crimean inhabited by byzanty’s allies. The romans rebuilt the shelters of the seaside fortresses, formed the system of engineering defence on the southern coast of the peninsula and built the protective border on the boundary line of the Crimean Mountains and steppes.

The result of military-political and engineering activity of byzantiums became the creating of separate border district (ducat) in Tavrica and Bospor.

Key words: Byzanty, Tavrica, Bospor, Justinian I, Mavrykiy Teveriy, strategic building, ducat.


1. Вус О.В. Армія Візантійської імперії в добу Юстиніана I // Військово-науковий вісник. – Львів, 2002. – Вип. 5. – С. 28-42.
2. Вус О.В. Фортифікаційна практика Візантійської імперії в гірському Криму. “Довгі стіни” Юстиніана I // Народознавчі зошити: Інститут народознавства НАНУ. – Львів, 2002. – Зошит 3–4 (45–46). – С. 253-262.
3. Вус О.В. Приморські фортеці Візантійської імперії у Південному Криму // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. – Львів, 2003. – № 5–6. – С. 33-41.
4. Вус О.В. Військово-інженерний аспект відновлення praetentura imperii Юстиніаном I у Південному Криму (VI ст.) // Військово-науковий вісник. – Львів, 2004. – Вип. 6. – С. 43-60.
5. Вус О.В. Візантійська військова присутність на Європейському та Азійському Боспорі в VI ст. Інженерне прикриття протоки Боспор Кіммерійський // Військово-науковий вісник. – Львів, 2006. – Вип. 8. – С. 35-51.
6. Вус О.В. Гідротехнічні оборонні комплекси VI ст. у візантійській фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы II Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2004. – С. 40-50.
7. Вус О.В. Византийская армия – основной инструмент восстановления Orbis Romanus в эпоху Юстиниана I (527–565 гг.). // Кондаковские чтения–I: Проблемы культурной преемственности. Материалы I международной научной конференции. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2005. – С. 130-148.
8. Вус О.В. Утворення окремого прикордонного округу (дукату) Візантії у Тавриці в другій половині VI ст. // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы III Судакской международной конференции. – Киев–Судак: Академпериодика, 2006. – Т.II. – С. 64-69.


Domanovsky A. M. The State Control and Regulation of Trade in Byzantium during IV–IX Centuries

Dissertation for the candidate degree of the Historical Sciences by specialty 07.00.02 – World history. – V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2007.

In the dissertation on the basis of studying a wide complex of sources and the scientific literature the state control and regulation of trade over Byzantine empire IV-IX centuries is analyzed. The author emphasizes, that the primary goal of the Byzantine government during IV-IX centuries on regulation of foreign trade was aspirating for receiving expensive east goods under favorable conditions. Thus any attempts of the state organization of trade with the purpose of extraction of commercial profit were not undertaken.

It is proved, that the absence in the imperial administrative device of special departments, which activity has been directed on guaranteeing of the control and regulation of trade, became consequence of prevalence of politics above economy. Separate “specialized” officials (department of the Eparch of the City, kommerkiarios, abydikos and other) were a rarity, and the sphere of their activity touched only overseas trade. It is noted, that the major means of regulation of domestic trade became tax system. Anastasius’s I (491-518) tax reforms in 498 and Constantine’s V (741-775) in 767 had the major economic target – to start or intensify functioning market mechanisms.

As a whole, features, principles and tasks of state regulation of trade in Byzantium were caused by specific characteristics of commercial exchange of any pre-capitalistic societies, where trade carried out mainly attendant-consumer functions. Intervention from the state only aggravated these features and prevented occurrence in economic system of opportunities for expanded manufacture.

Key words: Byzantium, economy, the state, administration, the control, regulation, trade.


1. Домановский А. Н. Опыт периодизации эволюции должности префекта города Рима // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2000. – № 456. – Ч.1. – С. 318-320.

2. Домановський А. М. Сторінка з історії харківської візантиністки (про спробу перекладу “Книги Епарха” в Харківському університеті) // Проблеми періодизації історії та історіографічного процесу: Харківський історіографічний збірник. – Харків, 2002. – С. 101-106.

3. Домановский А. Н. Частная акция или государственная политика? О регулировании болгаро-византийской торговли в 894 г. // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2004. – № 633: Історія. – Вип. 36. – С. 158-168.

4. Домановський А. М. Причини нечисленності знахідок візантійських монет на території Давньої Русі ІХ – Х ст.: погляд з Візантії // Древности–2004. – Харьков, 2004. – С. 70-75.

5. Домановский А. Н. Г. Н. Лозовик и освещение проблем государственного регулирования внешней торговли в ранней Византии // Античная древность и средние века. – Вып. 35. – 2004. – С. 265-278.

6. Domanovsky A. Early Medieval Byzantium: through the Centuries with the Market // Byzantinoslavica. – 2004. – T. 62. – P. 311-314.

7. Домановский А. Н. О зонах кондоминатного управления на границах Византии IV – IX вв.: аспект государственного регулирования внешней торговли // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2005. – № 701: Історія. – Вип. 37. – С. 127-138.

8. Домановський А. М. До локалізації місця збору мита з давньоруських купців (за даними Ібн Хордадбеха та Ібн ал-Факіха) // Український історичний збірник. – К., 2005. – Вип. 8. – С. 9-17.

9. Домановський А. М. Тритомна історія візантійської економіки // Древности-2005. – Харьков, 2005. – С. 332-350.

10. Домановський А. М. Окремі елементи зовнішньоторговельної політики візантійського уряду та рання історія Давньоруської держави // Археологія. – 2005. – № 2. – С. 34-46.

11. Домановский А. Н. О функциях византийских коммеркиариев VII – IX вв. по надзору за торговлей // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – 2006. – Вип. 34. – Серія: Історичні науки. – № 4. – С. 26-30.

12. Домановский А. Н. О регулировании торговли продовольствием в Константинополе согласно Книге Эпарха (опыт реконструирующего моделирования элементов управленческого процесса) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Харків, 2001. – Вип. 5. – С. 37-46.

13. Домановский А. Н. Косвенное регулирование оптовой торговли продовольствием в Византии VIII – X вв.: некоторые аспекты социальной политики // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Харків, 2003. – Вип. 6. – С. 14-21.

14. Домановський А. М. Податкова реформа 767 року Константина V Копроніма та державне регулювання торгівлі продовольством // Південний архів. – Філологічні науки. – Вип. 22. – Херсон, 2003. – С. 36-41.

15. Домановський А. М., Домановська М. Є. Рецепція візантійських адміністративних структур у Давньоруській державі (постановка питання на прикладі посади столичного міського голови) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Харків, 2004. – С. 13-25.

16. Домановский А. Н. Государство и оптовая торговля продовольствием в Византии VIII – X вв.: скрытые механизмы социальной политики // Проблемы истории и археологии Украины: материалы научн. конф. – Харьков, 2001. – С. 92-93.

17. Домановський А. М. Ранньовізантійські ексагії: засоби “непрямого регулювання” процесу зважування // Археологія та етнологія Східної Європи. – Т. 3. – Одеса, 2002. – С. 146-148.

18. Домановский А. Н. О значении слова “купля” в русско-византийских торговых договорах Х в. // Русский язык: исторические судьбы и современность: II Международный конгресс исследователей русского языка. – М., 2004. – С. 46-47.

19. Домановский А. Н. Государственный контроль за иноземными торговцами в пределах Византийской империи в IV – VI вв. // Россия-Крым-Балканы: диалог культур: Науч. докл. междунар. конф. – Екатеринбург, 2004. – С. 49-54.

20. Домановский А. Н. К легенде о появлении шелководства в Византии и о византийско-персидском торговом соперничестве // Ломоносов-2005. Сборник трудов международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых. – Т. 1. – М., 2005. – С. 294-297.

21. Домановський А. М. Візантійське місто, що перепиняє шлях кораблям русів: Херсон чи Ієрон? (до інтерпретації даних ал-Масуді) // Боспорские чтения. – Вып. 6. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизаций, катастроф. – Керчь, 2005. – С. 82-86.

22. Домановський А. М. Візантійське місто Авідос на торгівельних шляхах руських мореплавців Х ст. (історичний та історіографічний аспект) // ІХ Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доп. міжнар. конф. – К., 2005. – С. 28-31.

23. Домановский А. Н. К вопросу о существовании аналогов константинопольского эпарха города в провинциальных городах империи (VIII – IX вв.) // Боспорские чтения. – Вып. 7. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Oikos. – Керчь, 2006. – С. 92-97.

24. Домановский А. Н. О некоторых аспектах механизма функционирования печатей византийских коммеркиариев VII – IX вв. // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Материалы ІII Судакской международной научной конференции. – К.; Судак, 2006. – Т. 2. – С. 113-117.


Bardola K.Yu. Byzantine Tax System in IV – IX Centuries

The dissertation for the scientific degree of candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.02. – Universal history. Kharkiv V. N. Karazin National University. Kharkiv, 2003.

On the basis of a wide variety of sources the author is analyzes the system of the taxation in Byzantium in IV – IX centuries. For the first time the genesis of direct and indirect taxation is analyzed in detail during IV –  IX centuries. The author notes that already in IV century in Byzantine the system of the taxation is existed. This system developed according the general principles of the state development.

With the help of this system Byzantine government successfully, systematically and in accordance with the law realized renewing the budget up to VI century. The dissertation proves that after reforms of the emperor Justinian I and the further transformation in VII – VIII centuries Byzantine tax system became one of the main instrument of the decision general social-economic problems in Byzantine state.

The author also notes that one of the results of the using new tax principles became the changes of external and domestic trade of Byzantium of VII – IX centuries.

As a whole, Byzantine tax system in IV – IX centuries passed the long way of the development. However the author notes that during this whole period the institute of Byzantine taxation was the united, successfully interacting system of the taxes and tax methods, with the help of which Byzantine government realized the tax policy.

Key words: Byzantium, economic, taxes, tax police, customs duties, officials.


1. Бардола К. Ю. К анализу сфрагистических источников о функциях коммеркиариев в Византии VI – IX вв. // Вісник Харківського державного університету. –  1998. –  № 413: Історія. Вип. 30. –  С. 69–77.

2. Бардола К.Ю. О налоговой политике арабов в VII – VIII вв. в завоеванных византийских провинциях // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2001.  –  № 526: Історія. Вип. 33.  –  С. 45–52.

3. Бардола К. Ю. Налоговая политика императора Юстиниана I  // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2002. –  № 566: Історія. Вип. 34.  –  С. 34–45.

4. Бардола К. Ю. О византийской экономической политике и экспансии   арабов в VII в. // Східний світ. – 2002. – № 1. – С. 144–150.

5. Бардола К. Ю.   О ставках таможенных пошлин в ранней Византии IV– IX вв. Октава и деката // Византия и народы Северного Причерноморья и Средиземноморья в раннее средневековье (IV – IX). Материалы и тезисы международной научной конференции. 21–23 сентября 1994 г. – Симферополь, 1994. – С. 6–8.

6. Бардола К. Ю. Принцип взаимности в истории арабо-византийских отношений в VII – IX // На честь заслуженого діяча науки України А. П. Ковалівського. 1895 – 1969 рр. Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження. –  Харків, 1995. – С. 55–57.

7. Бардола К. Ю.  Роль императора Юстиниана I в истории Византийской империи: проблема последнего римского императора // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Международная научная конференция. Тезисы докладов 1 – 3 марта 1995 –  Харьков, 1995. – С. 97–99.

8. Бардола К. Ю. Политика протекционизма византийского государства в IV – VI вв. // Проблеми історії та археології України. Тези доповідей наукової конференції 21–23 жовтня 1999 р. – Харків, 1999. – С. 63–64.

9.    Бардола К. Ю. Финансовая администрация Византии VII– IX вв. // Середньовічна Європа: погляд з кінця XX ст.: Матеріали Міжнародної наукової конференції / Чернівецький державний університет  ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2000. –  С. 89 – 91.

10. Бардола К. Ю. Об этапах налоговой политики арабов в VII– VIII вв. //  Проблеми історії та археології України. Тези доповідей наукової конференції 16 – 18 травня 2001 р. –  Харків, 2001.– С. 85–86.

11.    Бардола К. Ю. Некоторые аспекты таможенной политики ранней Византии ( IV – VI вв.) //Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. – Харків, 2001. – С. 32–37.


Sorochan S. B. Trade in Byzantium in IV-IX centuries. Structure and organization of the exchange mechanisms

Thesis for the doctor in history scientific degree according to the speciality 07.00.02 – World History. Kharkov State University, Kharkov, 1998.

The fundamental developments of the thesis reflect those aspects of the byzantine trade organizational structure in the transition period of the late antiquity to the middle ages, which are rarely referred by the specialists and distiquished with the debatable consideration. Compiled data permit to consider this problem in some new aspects as to the deep rooted vision of the byzantine early middle ages society being in the state of crisis and disurbanization condition. The study of the whole continua and the infrastructure of the places of trade (market places, market-trade quarters and rows, workshops, shops, hotels, ware houses, fairs, etc.) testifies about its development and points to the comparatively high level of the exchange mechanism, undergoing long gradual transition to the mode. The connections of these changes with the spacious economic structure in Greek-Rome towns of the first centuries in A.D. are being considered and the conclusion about the continuum character of the going processes was done.

Key words: Byzantium, trade organization, the places of trade, town, late antiquity, early middle ages, continuum.



1. Византия IV-IX веков: этюды рынка. Структура механизмов обмена. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1998. – 452 с; ил.

2. Экономические связи античных городов Северного Причерноморья в I в. до н.э. – V в. н.э. (на материалах Херсонеса). – Харьков: Вища школа, 1989. – 136 с; ил. (Співавт.: Кадєєв В.І.).


1. Экономические связи Херсонеса со скифо-сарматским населением Крыма в I в. до н.э. – V в. н.э. // Античные государства и варварский мир. – Орджоникидзе: Северо-Осетинский гос. университет им. К.Л.Хетагурова, 1981. – С.26-37.

2. Про так звані рубчасті світильники з Херсонеса II Археологія. – 1982. – № 38. – С.43–50.

3. Западнопонтийские светильники ІІ – VI вв. из Херсонеса // Вестник Харьковского университета,- 1983. – № 238: История и культура досоциалистических формаций. – С. 94-100. (Співавт.: Шевченко А.В.).

4. Светильники в погребальном обряде античных городов Северного Причерноморья // Античная культура Северного Причерноморья. – К.: Наукова думка, 1984. – С. 147-156. (Співавт.: Зубарь В.М.).

5. Економічні зв’язки Херсонеса Таврійського з заходом в I ст. до н.е. – V ст. н.е. // Археологія. – 1985. – № 50. – С. 9–18.

6. Египетские и сирийские светильники первых веков из Херсонеса // Вестник Харьковского университета. – 1985 – № 268: История СССР и зарубежных стран. – С. 95-100. (Співавт.: Кадсєв В.І.).

7. Новый погребальный комплекс II-IV вв. н.э. и экономическое развитие Херсонеса // Античная культура Северного Причерноморья в первые века нашей эры – К.: Наукова думка, 1986. – С. 101-129. (Співавт.: Зубарь В.М.).

8. Античные светильники из Тиры // Античные древности Северного Причерноморья. -К.. Наукова думка, 1988. -С. 115-133. (Співавт.: Сон Н.О.).

9. Херсонес і Західний Понт: проблема контактів // Археологія. – 1989. – № 4. – С. 91–102. (Співавт.: Кадєєв В.І.).

10. Навершие архиерейского жезла с надписью // Вестник Харьковского университета. – 1992. – № 362. – История. – Вып. 25. – С. 90–96. (Співавт.: Матанцева Т.О.).

11. О политической роли и идейной ориентации торгово-ремесленного населения Византии в эпоху иконоборчества // Вестник Харьковского университета. – 1992. – № 363. – История. – Вып. 26. – С. 92–101.

12. Мифы и реалии херсонесского хлебного экспорта // Древности 1994. Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1994. – С. 66–72.

13. Организация гостиничной службы в ранней Византии // Античность и средневековье Европы: Межвуз. сб. науч. тр. – Пермь,1994. – С. 167–175.

14. К вопросу о посреднической торговле в Византии VII-IX вв. // Вестник Харьковского университета. – 1994. – № 385. – История. – Вып. 28. – С. 67–76.

15. Типологія торговельно-ремісничих асоціацій Візантії VII – IX ст. // Археологія. – 1995. -№1. – С. 34-46.

16. О торгово-экономической политике Византии в Таврике VII-IX вв. // Проблемы археологии древнего и средневекового Крыма. – Симферополь: Таврия,1995. – С. 114–122.

17. Случайность или система? Раннесредневековый византийский «меркантилизм» // Древности 1995. Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1995. – С. 122–132.

18. О торгово-экономической политике Византии в Нижнем Подунавье в VII-X вв. // Болгарский ежегодник. – Харьков; София, 1996. – Т.2. – С. 60–78.

19. О роли военного фактора в судьбе византийского города в «темные века» // Античность и средневековье Европы: Межвуз. сб. науч. тр. – Пермь, 1996. – С. 186–198.

20. Новые данные о положении Херсонеса Таврического в IV – первой половине VII вв. н.э. // Древности степного Причерноморья и Крыма. – Запорожье: ЗГУ, 1996. – С. 123–131. (Співавт.: Зубарь В.М.).

21. К вопросу об уменьшении вместимости византийских грузовых кораблей в «темные века» // Древности 1996. Харьковский историко-археологический ежегодник. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1997. – С. 74–82.

22. Оn the Problem of the Social Stratification of Merchants in the Byzantine Empire of the Seventh-Ninth Centuries // Acts, 18* International Byzantine Congress, Selected Papers: Main and Communications, Moscow, 1991. Vol.2: History, Archaeology, Religion and Theology. – Sheperdstown, 1997. – P. 109–115.

23. Товарные склады в раннесредневековой Византии (IV – IX вв.) // Вісник Харківського державного університету. – 1997. – № 396. – Історія. – Вип. 29. – С. 14-24.

24. Понятие «прибыль» и размеры торгово-ремесленных доходов в раннесредневековой Византии // Античный мир. Византия. К 70-летию профессора В. И. Кадеева. – Харьков: АО «Бизнес Информ», 1997. – С. 300–319.

Тези доповідей

1. Экономические связи Херсонеса Таврического с Балканами (I в. до н.э. – VI в. н.э.) // Народно-демократические революции и развитие славянских стран по пути социализма. X Всесоюзная научная конференция историков-славистов 30 января – 1 февраля 1985 г. – Харьков, 1985. – С. 156-157.

2. Херсонес в системе константинопольской торговли IV – первой половины VII вв. // Проблемы исследования античного и средневекового Херсонеса 1888 – 1988 гг. – Севастополь, 1988. – С.104-107.

3. Северное Причерноморье и Фракия в I – VI веках н.э.: проблема контактов (на материалах Херсонеса) // Дриновские чтения, посвященные 150-летию со дня рождения Марина Дринова. – Харьков, 1988. – С. 60-61. (Співавт.: Кадєєв В.І.).

4. Структура торговых пунктов в ранней Византии // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. XX Республіканська конференція, Одеса, жовтень 1989 р. – К.: Наукова думка, 1989. – С. 215-216.

5. Светильники Тиры // Проблемы исследований античных городов. III науч. чтения, посвящ. памяти проф. В.Д.Блаватского, январь 1987. – М.,1989. – С. 114-115. (Співавт.: Сон Н.О.).

6. Проблемы организации торговли ранней Византии в болгарской историографии // Болгаристика в системе общественных наук: опыт, уроки, перспективы. Вторая всесоюзная конференция по болгаристике (II Дриновские чтения). – Харьков, 1991. – С. 181-182.

7. Организация контроля за купечеством в сфере внешней торговли Византии VII-IX вв. // Международные связи в средневековой Европе. Научные доклады и сообщения всесоюзного научного семинара (25 – 27 апреля 1991 г.). – Запорожье, 1991. – С. 19-21.

8. Торговцы в социальной структуре византийского общества VII – IX вв. // XVIII Международный конгресс византинистов. Резюме сообщений. – М.,1991. – Т.2 (L-Z). – С.1093- 1094.

9. О понятии «спекуляция» в раннесредневековой Византии // История и археология Слободской Украины. Всеукраинская конференция, посвященная 90-летию XII Археологического съезда. – Харьков, 1992. – С. 195–196.

10. К проблеме государственного контроля над торгово-ремесленными организациями раннесредневековой Византии // Международные отношения и государственные структуры в Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европе в IV – XVIII вв. Материалы научной конференции. – Запорожье, 1993. – С.95–100.

11. К вопросу о роли городской площади в раннесредневековой Византии // Вторая Кубанская археологическая конференция. Тезисы докладов. – Краснодар, 1993. – С.92–94.

12. 06 элементах меркантилизма в торгово-экономической политике Византии VII-IX вв. // Международ, конф. «Византия и народы Причерноморья и Средиземноморья (IV- IX вв.)». Тезисы докладов. – Симферополь, 1994. – С. 70–71.

13. Источники о византийских городах Фракии в «темные века» // III Дриновские чтения. Проблемы источниковедения, историографии истории и культуры Болгарии, истории болгаристики. -Харьков, 1994. – С. 28-29.

14. Об организации наземных торговых перевозок в Византии VII – IX вв. // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины. Тезисы докладов. – Харьков, 1995. – С. 109-110.

15. К сведениям Ибн-Хордадбеха о городах ар-Рума // На честь заслуженого діяча науки України А.П.Ковалівського (1895 – 1969 рр.): Тези Міжнародної наукової конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження. – Харків, 1995. – С. 51-53.

16. Корреляция торговых и политических интересов Византии в Крымской Готии VIІ-ІX вв. // Культуры степей Евразии второй половины I тысячелетия н.э. Международная научная археологическая конференция. – Самара, 1995. – С. 79–81.

17. К вопросу о планировке и функциях улиц раннесредневековых византийских городов // Проблемы истории и археологии Украины. К 140-летию со дня рождения Д.И.Багалея. – Харьков, 1997. – С. 65.

18. Общественные византийские бани: «феномен наличия» // Византия: кумуляция и трансляция культур. IX науч. Сюзюмовские чтения. – Екатеринбург, 1997. – С. 55-57.

19. Об экспортных возможностях херсонесского виноделия // Херсонес в античном мире. Историко-археологический аспект. Международная научная конференция. – Севастополь, 1997. – С. 112-113.

20. Об обстоятельствах и времени преобразования фемы Климаты в фему Херсон // Культуры степей Евразии второй половины I тысячелетия н.э. (вопросы хронологии). II Международная археологическая конференция. – Самара, 1997. – С. 58-60.